Музикотерапія може ефективно використовуватися в процесі створення сприятливих психологічних умов для формування креативних якостей особистості у дітей молодшого дошкільного віку.

Використання музики допоможе знизити інтенсивність емоційних реакцій, замкнутість, неадекватність поведінки, тому так важливо правильно підібрати ту чи іншу мелодію, враховуючи емоційний стан дитини. Цей підбір здійснюється на основі двох основних параметрів конкретного твору – темпу і ладу.

 

Якщо дитина відчуває смуток, то можна включити повільну мінорну музику:

· Наприклад, Чайковський – вступ V і фінал IV симфоній;

· Бах – друга частина концерту № 5 ре мінор.

 

При роздратуванні, гніві, хвилюванні і тривозі добре включити швидку мінорну музику: наприклад,

· Шуман – «Порив»;

· Шопен – скерцо № 1;

· Бах – прелюдія до мінор з «Добре темперованого клавіру»;

· Дебюссі – «Кроки на снігу», «Сирени».

 

Спокійний настрій створить повільна мажорна музика, наприклад:

· Шуберт – «Аве Марія»;

· Бородін – ноктюрн з «Струнний квартет»;

· Равель – «Павана».

 

Радість, веселощі, торжество висловлюють швидкі мажорні мелодії, наприклад:

· Моцарт – «Маленька нічна серенада» (фінал);

· Бетховен – фінали V і IX симфоній;

· Лист – фінали рапсодій № 6, 12;

· Равель – «Болеро».

Замість творів композиторів можна використовувати запис звуків природи (море, ліс, гроза, дощ і т. д.).

Проведення під музику режимних моментів у процесі адаптації допоможе маленькій дитині швидше влитися в новий дитячий колектив, до того ж дитина отримає великий емоційний заряд.У процесі занять, насичених емоційно привабливими творчими контактами, у замкнутих дітей поліпшується комунікабельність, формуються навички спілкування, виникають неформальні зв’язки з однолітками. Боязкі, боязкі, тормозимость діти набувають впевненість у собі. Для десенсибілізації їх страхів використовується наступний прийом. Дошкільнятам дається завдання приготувати з картону маску страху. Образ малюється з двох сторін так, що використовуючи маску для того щоб налякати інших, дитина змушена опинитися буквально лицем до лиця з власним страхом. Вдома дитина репетирує перед дзеркалом «танець страху», який виконує потім перед усіма дітьми під відповідну музику (Гріг «В печері гірського короля», Чайковський «Баба Яга»). Після того як усі діти виконали свій танець під потенціюють страх музику, дається інструкція повторити його під контрастну музику (регтайм, кантрі м’юзік, «У настрої» Г. Міллера).

Гумористичне обігрування страхів, спровоковане веселою музикою, завершує карнавальний танець.У процесі використання подібних прийомів розгальмування, агресивні, егоцентричні діти привчаються стримувати імпульсивні спонукання, рахуватися з інтересами оточуючих. В даному випадку рекомендується хоровий спів, участь у фольклорних ансамблях, що володіють великими можливостями використання експресії народних пісень, частівок, танців (з прітоптиваніем, пританцьовуванням, сюжетним взаємодією). Діти дуже люблять грати в «дитячих оркестрах» на найпростіших музичних інструментах (бубнах, трикутниках, дзвіночках, барабанах, дудках, ложках, ксилофонах), розучувати народні та бальні танці. Це дуже допомагає в процесі розкриття їх творчих здібностей та формування креативних якостей особистості.