КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

 

на тему:

«Рідна Умань»

 

ДЛЯ ДІТЕЙ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ГРУПИ

 

   Освітні завдання: Розвивати інтонаційну виразність мови, вміння аналізувати, розмірковувати. Підтримувати бажання вирости гідними уманчанами. Розвивати цікавість до виконання завдань естетичного характеру.

Виховувати любов до рідного міста, бажання берегти та примножувати його красу. Викликати емоційний відгук на почуті художні твори, перегляд презентації з краєвидами міста.

 Формувати в дітей знання про рідне місто, його вулиці, головні об’єкти та їх розташування. Познайомити з легендою «Умані»,  про походження назви  міста Умані. Повторити правила поводження в природному довкіллі. Використовувати в мовленні прислів’я і приказки по темі. Вести діалог з дорослими , висловлювати свою думку, враження, припущення.

   Матеріал: презентація  з об’єктами міста Умані.  Вірші про місто Умань. Паперові долоньки з картинками добрих і поганих справ. Скринька, мікрофон, мобільні телефони, картка-звернення червоного кольору, картки майбутніх об’єктів міста, картинки про місто Умань.

   Попередня робота: екскурсії з батьками по місту; дидактичні ігри «Оціни вчинок», «Подорож по місту», «Квітка добра», «Добре-погано»; розігрування діалогів по телефону; оцінка ситуацій «Поводження людей у довкіллі»; перегляд фотографій міста Умані; дидактичні вправи «Крісло мрійника», «Місто яке?»; повторення домашньої адреси; вивчення віршів, прислів’їв, приказок по темі.

Хід заняття

   Привітання:

Йдіть, мої любі, під ніжки дивіться,

Гостям нашим любим щиро всміхніться.

Хай усмішка буде в кожній долоньці,

Мов проміння теплого сонця.

А наше заняття хай цікавим стане,

Про нього розкажете татові й мамі.

   І комунікативна діяльність.

Психогімнастика «Ми – одна сім’я»

У цій групі – ми сім’я

1,2,3 (оплески в долоньки)

Ми і ви, ти і я (показують на себе, вихователя, друзів)

1,2,3 (оплески)

Усміхнись тому, хто поряд

1,2,3 (посміхаються один одному)

Ми і ви, ти і ми – одна сім’я.

-       Як називається наша група? (Горобинка)

-       А ми хто? (Ягідки)

-       Як називається наш ДНЗ? (Ягідка)

-       На якій вулиці знаходиться ДНЗ №25 (Пролетарська 2-а)

Дидактична гра «Назви вулицю» Метод «Мікрофон».

-       А зараз ви назвете вулицю на якій живете.

А щоб краще було чути будемо говорити в мікрофон

(у колі «Я живу на вулиці (Пролетарській) Вербицького, а ти?..»)

-       В якому місті ми живемо?   Місто Умань. Що значить Умань для кожного з вас?

Умань – це найкраще місто у світі, це моє рідне місто, у ньому я народився, тому дуже його люблю. Умань – це місто, без якого я не можу жити. Я побував у багатьох містах, але дуже сумував за рідною Уманню.

Умань – це місто-сад, воно потопає в зелені. Я пишаюся своїм містом, адже в ньому багато чудових пам'ятників архітектури. Та найпрекраснішою перлиною є парк «Софіївка», який відомий у всьому світі.

-        Чим більше знає людина про своє місто, тим більша гордість за малу батьківщину, тим сильніша і палкіша любов до неї. А чи знаєте ви своє рідне місто?  Звідки взялась ця назва? Послухайте легенду.

- А в судовому документі 1616 р. вперше офіційно згадується назва «Умань» (існують історичні розвідки, які стверджують про офіційні документи, датовані 1612 роком).

Походженя назви міста суперечливе. За однієї з гіпотез – походить від річки Ума (Уманка з тюркської : Умар – велика річка, Кума – пісочна ріка). Інша версія – від слова Куманія (Гуманія). То була давня країна кочівників (куманів – половців). Розташовувалась вона в степах України, і сучасна Уманщина якраз була частиною Білої (Західної) Куманії, де під владою кочівників жило багато осілих селян. Вони займалися своїми традиційними справами і розмовляли давньою українською мовою.

Також у місті переповідають легенду про корчму «У Мані». Нібито ця сама корчма стояла на перехресті шляхів. А господиня Маня (інколи кажуть, що їх було дві і обидві Мані) гостинно зустрічала і пригощала всіх піших та проїжджих подорожуючих. Тому й поспішали всі відпочити «У Мань» .

Є ще одна цікава гіпотеза  про те, що назва Умань походить від слова human, яке в перекладі з івриту означає «майстер». Тобто Умань – місто майстрів.

   ІІ. 2.1 Пізнавальна діяльність.

   Дидактична вправа «Місто яке?»

-       Добре словечко – гріє сердечко

-       Скажемо гарні слова-компліменти про наше місто Умань,

 яке воно? (діти називають слова і «кладуть» в долоньку вихователю слова: гарне, красиве, зелене, рідне, мальовниче)

-       А звідки можна дізнатися про наше місто? (з книжок, газет, інтернету, почути по радіо, по телевізору)

А ще можна здійснити екскурсію. А зараз ми закриємо очі і уявимо, що ми здійснюємо подорож над нашим містом літаком.

  Перегляд презентації

 (коментую – роль екскурсовода)

-       Закриємо очі. Приземлилися – подорож закінчилась.

-       Що ви бачили? (ДНЗ №25, вулиця Леніна, центральна площа Соборності, пам’ятник Т.Г.Шевченку, пам’ятник танку Т-34-85, Обеліск Слави, Пам’ятник Залізняку і Гонті, залізничний вокзал, , річка Уманка, Укртелеком, магазини, школи, аптеки, дитячі садочки.).

-       Але є в нашому місті і Недбайки, Зривайки, Поламайки, вони роблять шкоду – ламають лавочки, смітять.

-       Хто хочу бути такими?

-       А якими хочете бути? (добрими, дбайливими, гарними господарями міста)

Як дбаєш, так  і маєш. Що можуть зробити дорослі і діти, щоб наше місто було чисте, квітуче, сонячне? Подивіться на картинки, що на долоньках. Оберіть ті, де люди роблять добрі справи.

2.2. Дидактична гра «Добре-погано»

-       Що ти обрав? Чому? Чому не обрав інші картинки?

-       Долоньки з поганими справами заховаємо у скриню назавжди:

Йдіть недобрі, погані діла,

Ми не хочемо бачити зла.

Виростуть наші малята,

Добрі та дбайливі уманчани.

 -       А від добрих справ людей і дітей все у місті засяє, як сонечко.

-       Давайте викладемо сонечко із долоньок.

   ІІІ Перетворювальна діяльність.

-       Звернемося до жителів нашого міста з нагадалочками, як треба дбати про рідне місто.

 

Діти в колі передають один одному картку-звернення і називають приказки та прислів’я.

Землю сонце прикрашає, а людину вчинки.

Посієш вчинок – виросте звичка

Хто тримає в чистоті джерело, той п’є чисту воду

Не рубай дерево, яке дає тобі затінок

Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять

Чистота – найкраще красота

Добре роби – добре і буде

Не брудни криниці, бо схочеш напитись водиці

Як дбаєш, так і маєш

Забруднимо воду, засмутимо природу

Не одяг красить людину, а добрі діла

Так треба в світі жити, щоб лиха не чинити

Життя людини можливе лише в гармонії з природою

 -       Все із доброго чи злого починається з малого,

Листя виросте з листочка, з нитки витчеться сорочка…

Навіть річечка-ріка починається з струмка

День турботою почнеться, все довкола усміхнеться.

Проганяй мерщій дрімоту і рукам давай роботу.

І робити невтомно, вміло, хоч мале, та добре діло.

Фікультхвилинка «Добрі справи»

Той, хто любить працювати, моє добрих справ багато.

(ритмічно плескають у долоні)

Квіти в квітнику полити,

Деревце ще посадити,

Підмести в садку доріжу,

Ще і наш майданчик трішки.

Збудувати годівнички

Для горобчика і синички,

Щоб у наших діток

Був красивим дитсадок.

-       А ще за допомогою можна звернутися до спонсорів чи до мера.

   Хто стукає, тому і відкриється!

-       Я буду грати роль спонсора. Якщо б у вас з’явилась можливість звернутися до спонсора, що б ви хотіли попросити?

   Наприклад:

-       Добрий день!

-       Добрий день!

-       Це Алла Олександрівна?

-       Так, я вас слухаю. А з ким я розмовляю?

-       Я – Лисак Даша із садочка №25, що вулиці (Пролетарській) Вербицького. Ми з дітками хочемо попросити Вас допомогти відремонтувати басейн для того, щоб влітку там плавати.

-       Добре, ми розглянемо це питання.

-       Будемо чекати.

-       До побачення.

-       До побачення.

 -       Уявіть наше місто Умань в майбутньому. Що ви хотіли б побачити на карті міста? Погляньте на картинки і виберіть ті, що хотіли б побачити у майбутньому.

-       Яку ти обрав картинку? Чому?

 -       А тепер уявіть, що ви можете бути спонсором.

   Дидактична вправа «якби я був спонсором, щоб я зробив для нашого міста» (у кріслі мрійника).

   Дивлячись на таку красу, хочеться говорити  віршами (діти декламують вірші про Умань):

Мій рідний край!

Моя земля, як тебе не любити:

Твоя краса – небо, поля,

Сині волошки в житі

 

Я уманчанка,

Ось тому цій честі дуже рада.

Бо в місті корені віків

Плетуться із сучасним.

Церковні куполи, собори

Тут височіють рясно.

 

Уманка  у хвилях хлюпочить,

Несе в даль свої води,

А вітер віє… та лишає

На віки пам'ять роду.

 

У нас творили і жили

Усім відомі люди,

З самого ранку  тут життя

Кипить і сонце будить…

 

І тут живе вже чотири  сотні літ

Умань з дня у день

Під променем ясного сонця

Під спів рідних пісень.

 

Тут радість серце обійма,

Мов материнські руки

Бо це – мій край, моя земля,

Бо це моє місто Умань!!!

   ІV. Підсумок заняття

   Висновок: від кожного з нас залежить, яким буде наше рідне місто. То ж давайте ці вогники, які запалили у сердечках, понесемо по життю (прикладають праву долоньку до серця).

    «Коло вражень»

   Які враження? Що сподобалось? Кому про це хотіли б розповісти? Що сподобалось найбільше? Що хотіли б робити на наступному занятті?

Підготувала  вихователь Бесараб А.О.