Березюк Марина Василівна 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Девіз роботи  «Кожній дитині – підтримку, любов і піклування!»

 

 

Педагогічне есе 

          Мій шлях до професії вихователя був довгим, хоча я зі школи мріяла працювати в дитячому садку. Може так склалися обставини мого життя, або дама-доля вирішила показати мені правильність мого бажання, надавши можливість спочатку попрацювати в інших сферах діяльності. Потім повернула мій шлях до професії вихователя дитячого садка, коли мені вже було тридцять років.     

         Моя мета: виховати людину нового покоління, використовуючи компетентнісно–орієнтований підхід. Пізнати і навчити дитину у цій складній справі немає готових рецептів. Але вважаю, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості. "Прив'язуючи" навчальні завдання до життєвого досвіду дитини, використовуючи сучасні технології досягаю поставленої мети самореалізації кожної дитини.

          Що б я хотіла бачити в своїх вихованцях?  У своїх вихованцях я хочу бачити людей здатних вільно мислити, конструктивно і творчо вирішувати проблеми. Іншими словами, не "нашпигованих" знаннями, а здатних на протязі всього життя добувати і застосовувати нові знання, отже, бути професійно і соціально мобільними. А найголовніше - щоб кожен з них став яскравою індивідуальністю, став особистістю.

 

         І хотілося б закінчити такими словами: моя професія - це путівка в безмежний світ дитинства, який проходить через все життя.  «Якщо ваш план — на рік, садіть рис. Якщо ваш план — на десятиліття, садіть дерева. Якщо ваш план — на все життя, вчіть дітей». Конфуцій.

 

Мій ранок починається в садочку,

 Де іграшок багато та пісень,

 Спілкуючись з дітьми, не помічаєш,

 Як час іде, і як згасає день.

Прийшла я працювати у садочок

 Не просто так: за покликом душі,

 Для мене діти всі талановиті

 Розумні, гарні, просто молодці!

Коли приходжу втомлена, розбита,

�span style="font-size:18px;"> А діти підійдуть та обіймуть,

 Та враз забуду втому і образу,

 Натхнення до роботи додадуть.

В роботі не люблю я старих штампів,

  Бажаю щось новеньке відкривати

 Коли я бачу ці розумні оченята,

 То хочеться свій досвід передати.

Я знаю, що таке, коли хворіють діти,

 І плани вже рука втомилася писати,

 Але, все рівно, ми повинні дітям

 Кожен день частину серця віддавати.

Я знаю, що буває дуже важко:

 Санстанція, комісії, батьки,

 Під час буває що нервую, навіть плачу,

 Але мене втішають малюки.

Вони моє впровадження в роботу,

Мої партнери, друзі - малюки,

 Тому я звуся гордо вихователь,

 Не за професією - за покликом души!

 

Педагогічне кредо

          

Якщо вихователь має тільки любов до справи, він буде добрим вихователем.

Якщо вихователь відчуває тільки любов до дитини, як батько, мати, він буде кращим за того вихователя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до дитини.

Якщо вихователь поєднує собі любов до справи і до дітей, він – досконалий вихователь.

     

  Життєве кредо

 

Любити дітей - по-материнськи,

Виховувати - по-Сухомлинськи

 Працювати - з креативом,

 Відпочивати - з позитивом!

 

 

Мій власний  рецепт молодості вихователя:

         Систематично вживай:

 - бальзам мудрості,

 - коктейль творчості

 - каву бадьорості,

 - відвар пунктуальності,

 - настій терпимості,

 - екстракт людяності.

Виконуй все це ретельно і будеш вічно молодим, вихователем!