Читання казки «Козенята та вовк» К.Ушинського

 

 

 

 

 

 

   Була собі коза, зробила вона в лісі хатину і привела діток.

   Щоденно ходила коза в ліс по траву. Сама піде, а дітям велить замкнутися і нікому дверей не відчиняти. Вернеться коза додому, постукає ріжками в двері і заспіває.

Козенята почують матір і одмикають їй двері. Вона нагодує їх і знову йде пастись.           Одного разу підслухав вовк, як коза співала і, коли вона пішла в ліс, підійшов до дверей хатинки і заспівав грубим-грубим голосом:

    Козенята послухали і кажуть: «Чуємо, чуємо! Не маминим голосом співаєш: мати співає тонше, вона не так промовляє»,— і не відчинили вовкові дверей.

   Так і пішов вовк ні з чим. Прийшла коза і похвалила діток за те, що її слухають: «Розумні ви, дітоньки, що не відчинили вовкові, а то він би вас із'їв».

Козенята, дітоньки,

Одімкніть хатиноньку!

Ваша мати прийшла,

Молока принесла.

Ви дітоньки, козеняточка,

Відімкнітеся, відчинітеся!

Ваша мати прийшла,

Молока принесла.