Василь Сухомлинський

ВЕСНЯНИЙ ВІТЕР

Казка-оповідання

Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле і лагідне. Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер.
—  Годі   спати,— зашепотів   весняний   Вітер.— Прокидайся, весна наближається.
—  Де ж вона — весна?— запитав Клен.
—  Ластівки   на   крилах   несуть,— каже  теплий Вітер.— Я прилетів з далекого краю, від теплого моря. Весна йде полями — заквітчалась квітами красуня. А ластівки на крилах несуть барвисті стрічки.
Ось про що розповів теплий весняний Вітер Кленові. Клен зітхнув, розправив плечі. Зазеленіли бруньки. Бо йде весна-красуня.