Зміст корекційно-розвиваючоїроботи вчителя-логопеда

§виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;

§готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;

§визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;

§працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;

§відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;

§ставить звук (різними прийомами та методами);

§закріплює поставлений звук у складах;

§автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;

§проводить диференціацію звуків;§відпрацьовує граматичні форми.

 

 

Форми роботи

• Фронтальні логопедичні заняття.

• Підгрупові логопедичні заняття.

• Індивідуальні логопедичні заняття.

Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною.

Батькам дітей із мовними пору-шеннями слід знати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

 

Коли слід звернутись до логопеда

Якщо по досягненню дворічного віку дитині важко розмовляти, або він не розуміє розмови, або ковтає звуки, або додає інші - це ознака порушення розвитку або захворювання.В цей момент треба без зволікання звернутися до фахівця в області логопедії для необхідної терапії.Розлади мовлення можуть бути різними і їх багато: затримка в розвитку мови, дислалія - відсутність вміння правильно вимовляти звуки, відповідні віком, дислексія - часткове або повне відсутність розуміння мови, дісфемія (заїкання), діслозія - труднощі у вимові звуків у зв'язку з анатомічними дефектами мовного апарату, а також порушення мови у психічних хворих і аутистів.

 

Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків:

Свистячі:С,З,Ц – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3 рокужиття.

Шиплячі і сонорні:Ш,Ч,Ж,Л,Р –до кінця 5 року життя.

Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно, чим довше малюк буде карта вити і шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.

 

Поради турботливим батькам

1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.

2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.

3. Не допускайте прискореного мовлення дітей.

4. Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.

5. Не вимагайте промовляти складні фрази, незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.

6. Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.

7. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.

8. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.