Впровадження у практику роботи дошкільних навчальних закладів особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти є одним з основних завдань педагогічних працівників. Головним учасником освітнього процесу, відповідно до чинного законодавства дошкільної освіти, визнається дитина зі своїми уподобаннями, інтересами, здібностями, особливостями. Для реалізації особистісно орієнтованої моделі педагоги дошкільного навчального закладу мають створити необхідні умови для розвитку дитини, тобто створити сприятливий розвивальний простір, у якому дитина живе, активно діє, спілкується, отримує знання, розвиває свої вміння, навички, проявляє емоції та почуття. Особливої актуальності набуває ця проблема у зв'язку з визнанням обов'язковості дошкільної освіти для дітей 5-річного віку. Адже створення правильного розвивального життєвого простору, в якому передбачено змістове наповнення різних видів дитячої діяльності є однією із головних умов для закладання основ життєвої компетентності старшого дошкільника і формування його шкільної зрілості.

Важливо пам'ятати, що розвивальний простір створюють не для зручності педагога, а для того, щоб дитина могла вільно, відповідно до своїх смаків і настрою, обирати той чи інший осередок. Спочатку для створення дієвого розвивального простору педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу необхідно дібрати різне обладнання (ігрове, навчальне, спортивне тощо), продумати його оптимальне розміщення та визначити кількість. Педагоги інколи піклуються лише про кількісне наповнення групової кімнати ігровими атрибутами і забувають про те, що їх достатня кількість не завжди забезпечує якісний повноцінний розвиток дітей. Керівнику та вихователеві-методисту дошкільного навчального закладу потрібно навчити педагогічних працівників не лише створювати розвивальний простір, а й працювати у ньому з дітьми. З цією метою у річному плані роботи дошкільного навчального закладу варто передбачити різні заходи зі створення та облаштування розвивального простору в усіх вікових групах та в групах дітей старшого дошкільного віку зокрема.

Принципи організації розвивального простору. Створюючи розвивальний простір для дітей старшого дошкільного вікув умовах дошкільного навчального закладу, педагогічним працівникам потрібно дотримуватися певних принципів, зокрема таких, як:

• безпечність;

• урахування закономірностей розвитку дітей;

• раціональність;

• динамічність;

• активність;

• комфортність кожної дитини;

• позитивно-емоційне навантаження.

 

Безпечність.

Найголовнішим принципом організації розвивального простору є йогобезпечність, адже від цього залежить збереження життя та здоров'я дітей. Під час облаштування розвивального простору педагогічним працівникам дошкільного навчального закладу особливу увагу необхідно звертати на якість матеріалів, з яких виготовлено обладнання та його відповідність санітарно-гігієнічним нормам. Обов'язково треба дотримуватися вимог Інструкції з організації охорони життя і здоров'я дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 28 жовтня 2008 р. № 985.Урахування закономірностей розвитку дітей старшого дошкільного віку.Організовуючи життєдіяльність дітей, педагогам необхідно враховувати психологічні закономірності їх розвитку, їхні індивідуальні особливості,а також особистий життєвий досвід. Важливо, щоб розвивальний простір, максимально задовільняв потреби кожної дитини, а тому педагогічним працівникам потрібно наповнювати його різноманітними атрибутами, які допоможуть зацікавити кожну дитину, а також подбати про те, щоб вона змоглазнайти для себе улюблене заняття.

 

Раціональність.

Діти, займаючись різними видами самостійної діяльності, не мають заважати одне одному. Тому для облаштування групових кімнат доцільно використовувати підвісне обладнання, ширми, екрани, вітрини.Для того щоб забезпечити дотримання принципу раціональності, потрібно також враховувати особливості архітектури та дизайну групового приміщення дошкільного навчального закладу. У групових приміщеннях педагогічні працівники мають передбачити місце для створення постійних і змінних осередків, де діти могли б самостійно чи невеличкими групами за власним бажанням займатися різними видами діяльності

 

Динамічність.

Облаштувавши розвивальний простір, педагогам треба періодично змінювати його матеріальне наповнення, враховувати настрій дітей, освітні завдання тощо. Варто періодично змінювати кольоровий і звуковий фон у групових приміщеннях, варіювати використання обладнання. Раз на два місяці частину ігрових матеріалів необхідно оновлювати, а також змінювати їх розміщення. Для забезпечення динамічності розвивального простору варто використовувати модульні столи, пересувні ящики, ширми тощо.

 

Активність.

Дотримання принципу активності передбачає, що в розвивальному просторі діти мають змогу діяти за власним вибором, змінювати ситуацію, перетворювати простір, обстежувати його, раціоналізувати. Всі предмети мають бути доступними дітям, щоб їх можна було сміливо брати, використовувати, тощо.

 

Комфортність кожної дитини.

Педагогічні працівники мають забезпечувати комфортність кожної дитини, тобто надавати їй «особистий простір» - місце, де дитина може побути наодинці. З цією метою у груповому приміщенні варто створити «куточок усамітнення» чи «куточок роздумів» з м'яким диванчиком, подушками тощо.Проте дитина має комфортно почуватись і в інших осередках групового приміщення.

 

Позитивно-емоційне навантаження.

Принцип позитивно-емоційного навантаження передбачає:

• використання в оформленні приміщень теплої пастельної гами кольорів та якісного текстилю і фурнітури;

• таке розміщення меблів, яке не створюватиме відчуття захаращеності під час перебування у приміщенні;

• забезпечення достатнього освітлення;

• забезпечення повноцінного режиму провітрювання;

• створення зелених куточків тощо.  Працівникам дошкільного навчального закладу необхідно також уникати конфліктів, бути спокійними, уважними. Своєю поведінкою та діямивони мають позитивно впливати на розвиток психічних процесів у дітей. Загальна тональність мовлення педагогічних працівників має бути помірною,зауваження - спокійними, доцільними та коректними.

 

Складові розвивального простору

З огляду на те, що зміст Базового компонента дошкільної освіти України передбачає мінімально достатній рівень розвиненості, навченості та вихованості дітей за сферами життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам», розвивальний простір дошкільного навчального закладу також потрібно розглядати як інтегровану категорію, що охоплює такі сталі взаємопов'язані між собою складові, як:

• природна;

• культурна;

• соціальна;

• простір власного «Я».

Ще одна важлива складова розвивального простору - мовленнєва, яка є необхідною умовою повноцінного розвитку дітей.

 

Природна складова.

Природна складова (сфера «Природа») - це сукупність умов, які сприяють:

• становленню у дітей цілісного сприйняття природного довкілля;

• прояву інтересу до нього;

• оволодінню дітьми елементарними уявленнями про явища та об'єкти природи і про взаємозв'язки у ній;

• розвитку в дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи;

•формуванню у дітей навичок екологічно доцільної поведінки.

 

Культурна складова.

Культурна складова (сфера «Культура») - це сукупність умов, які сприяють:

• прояву ігрової активності дітей;

• розширенню та систематизації елементарних уявлень дитини про довкілля;

• удосконаленню практичних умінь дітей;

• набуттю дітьми знань про безпеку життєдіяльності та про поводження з небезпечними предметами; .

• формуванню у дітей знань про різні види мистецтва (образотворче, музичне, театральне, літературне);

• розвитку особистості кожної дитини засобами мистецтва.

 

Соціальна складова.

Соціальна складова (сфера «Люди») - це сукупність умов, які сприяють збагаченню уявлень дітей про характер взаємин зі старшими людьми, своїмиоднолітками, дітьми молодшими за себе, усвідомленню особливостей взаємин між членами родини тощо. У соціальному просторі діти отримують елементарні уявлення про навколишній світ, про державу, в якій вони живуть,про народ, частиною якого вони є.

Соціальна складова також сприяє:

• розвитку почуття належності до певного народу з його традиціями тазвичаями;

• формуванню у дітей морально-етичних норм поведінки тощо.

 

Простір власного «Я».

Простір власного «Я» (сфера «Я сам») є сукупністю умов, які дають кожній дитині змогу реалізувати свої прагнення, а також сприяють:

• формуванню реалістичних образів власного «Я»;

• формуванню елементарної системи морально-духовних цінностей відповідно до внутрішніх потреб;

• особистісному зростанню;

• розвитку комунікативних здібностей;

• усвідомленню себе членом певної соціальної групи.

 

Мовленнєва складова.

Основою мовленнєвої складової є створення доброзичливої атмосфери, в якій діти матимуть право на мовленнєву активність, довіру. В умовах мовленнєвої складової у дітей має бути змога вільно спілкуватися між собою та з вихователями, вчитися, дізнаватися про нове та цікаве. Мовленнєва складова буде розвивальною та сприятиме розвитку дітей лише тоді, якщо вони чутимуть літературну мову, матимуть змогу самостійно обирати однолітків для спілкування, гри, трудової чи іншої діяльності. Необхідно також сприяти поповненню досвіду дітей такими способами й формами мовленнєвої взаємодії, які варіювалися б залежно від тривалості контактів, від змінидіяльності.

Підчас створення мовленнєвої складової педагогічні працівникимають постійно:

• налагоджувати рівноправне спілкування між дітьми;

• створювати ситуації для обговорення;

• організовувати мовленнєво-творчу діяльність.Створення спеціальних осередків у групових кімнатах для дітей старшого дошкільного віку.

Розвивальний простір (природна, культурна, соціальна складові, простір власного «Я» групової кімнати передбачає створення спеціальних осередків. Педагогічні працівники дошкільного навчального закладу самостійно обирають їх кількість та наповнення.

У групових приміщеннях для дітей 5(6)-річного віку можна створити такі спеціальні осередки:

• природознавчий;

• дитячого експериментування;

• ігрової діяльності;

• образотворчої діяльності;

• музичний;

• художнього слова;

• народознавства;

• розвивального навчання;

• спортивний;

• трудової діяльності;

• відпочинку та усамітнення;

• самопізнання;

• співпраці з батьками;

• власної групи.

• Природознавчий осередок.

У природознавчому осередку розміщують постійні та сезонні об'єкти природи, предмети догляду за ними. Постійними мешканцями цього осередку можуть бути акваріумні рибки, папуги, канарки, хом'яки, морські свинки тощо. У природознавчому осередку обов'язково розміщують календар природи (погоди), де діти відмічають пору року, погодні зміни тощо.Тут також варто представити вироби дітей з природного матеріалу, гербарії; розмістити альбоми з ілюстраціями об'єктів та явищ природи. Доцільно у природознавчому осередку мати мапи зоряного неба, макети планет, глобус тощо; розміщувати інформацію краєзнавчої тематики, фотографії різних природних ландшафтів. У цьому осередку влаштовують і тематичні виставки, наприклад: «Природа рідного краю», «Як я провів літо», «Діти нашої групи на екскурсії в осінньому парку» тощо.

 

Осередок дитячого експериментування.

Осередок дитячого експериментування може бути як самостійним осередком, так і складником природознавчого осередку. В ньому доцільно передбачити дослідне обладнання (різні ємності, колби, пробірки, дитячий мікроскоп, фільтри, ваги, а також допоміжні матеріали), за допомогою якого діти шляхом ігрових маніпуляцій, дізнаються про властивості води, повітря, грунту, про особливості їх впливу на рослини, тварин, людей; а також встановлюють логічні взаємозв'язки у природі. Крім того, в ньому можна розмістити окремі міні-центри екологічних досліджень.

 

Осередок ігрової діяльності.

У групових приміщеннях для дітей 6 (7)-го життя необхідно створити умови для різних видів ігор: сюжетно-рольових, конструкторсько-будівельних, настільно-друкованих, театралізованих, дидактичних. Для цього в осередку ігрової діяльності варто організувати відповідні міні-осередки.Для проведення сюжетно-рольових ігор треба передбачити атрибути для організації найпопулярніших серед старших дошкільників ігор, зокрема таких, як: «Родина», «Магазин», «Перукарня», «Лікарня», «Автомайстерня» тощо.

Атрибутами для ігор можуть бути:

• сюжетно-образні іграшки (ляльки, фігурки тварин, м'які іграшки, іграшкові меблі, посуд, побутова техніка, різні види транспорту, технічні інструменти);

• предмети-замінники (клаптики тканини, поролон, мотузки, коробки, килимки різні за формою і розміром);

• макети та предметно-ігрові фони (палац ляльки з кімнатами, макет- карта «Вулиці мого міста» тощо);

• ігрові модулі.

Варто зазначити, що ці атрибути повністю не виставляють, як у молодшому дошкільному віці, а зберігають на полицях шаф чи у спеціальних коробках.Конструкторсько-будівельні ігри потребують наявності достатнього місця для зведення будівель та розміщення необхідного обладнання: дерев'яні, металеві, пластмасові конструктори універсального і тематичноготипу, а також кубики, коробки, колодки різного розміру та інші нетрадиційній допоміжні матеріали. У цьому міні-осередку також можуть бути представлені малюнки і схеми будівель, модульні та великогабаритні системи, які трансформуються, - палатка-автобус, будинок-пароплав тощо.

У міні-осередку театралізованих ігор доцільно мати різні види театрів (настільний, пальчиковий, маріонетковий та інші), елементи декорацій, ширми, театральну бутафорію, атрибути для ігор-драматизацій, костюми та їх елементи, наголовники, нагрудні знаки, зображення відомих казкових персонажів тощо.Міні-осередок дидактичних ігор можна розміщувати як в ігровому осередку, так і в осередку розвивального навчання.Сучасна промисловість пропонує для використання у роботі з дітьми старшого дошкільного віку широкий вибір продукції настільно-друкованих ігор. Це - різноманітні площинні та об'ємні пазли, лото, доміно, шашки, ігри-подорожі, ігри за сюжетами казок, ігрові набори тощо.

 

Осередок образотворчої діяльності.

Створюючи осередок образотворчої діяльності для старших дошкільнят, потрібно наповнити його різноманітними матеріалами, зокрема такими, як:

• прості та кольорові олівці;

• пастель, акварель, гуаш;

• фломастери;

• крейда;

• папір для малювання;

• розмальовки;

• мольберти;

• пластилін;

• лекала;

• обладнання для аплікації та ліплення, для роботи з природним матеріалом.Також у цьому осередку варто розмістити копії скульптур, репродукції картин, відомості про їхніх авторів тощо.

 

Музичний осередок.

У музичному осередку треба розмістити різні види музичних іграшок та музично-дидактичних ігор, дитячі музичні інструменти, ілюстрації до музичних творів, а також аудіо- та відеопрогравач, аудіо- та відеозаписи тощо.

 

Осередок художнього слова.

В осередку художнього слова має бути облаштоване місце для роботи дітей із книжкою. Педагогічним працівникам треба розмістити на полицях книжки різних жанрів, альбоми, папки з ілюстраціями до художніх творів, зображення казкових персонажів, портрети класиків української дитячої літератури. Також у цьому осередку доцільно облаштувати «книжкову лікарню», де діти мали б змогу ремонтувати книжки.

 

Осередок народознавства.

В осередку народознавства можна розмістити предмети української національної символіки - вінок, вишитий рушник, жовто-блакитний прапорець, тризубець, ляльки в українському народному вбранні, посуд, традиційні українські іграшки, витвори декоративно-вжиткового мистецтва, зображення «родинного дерева життя» тощо. В цьому осередку можна також створити міні-осередок - куточок родини, у якому розмістити світлини членів родини, інформацію про найближче сімейне оточення дітей.

 

Осередок розвивального навчання.

Оснащення осередку розвивального навчання для дітей старшого дошкільного віку потрібно збагатити атрибутами, які спрямовані на розвиток у них пізнавальних та психічних процесів.

Це можуть бути:

• головоломки;

• ребуси;• кросворди;

• ігри типу «Танграм», «Чарівні палички»;

• математичне лото;

• доміно тощо.

З метою формування елементарних математичних уявлень у дітей цей осередок необхідно забезпечити матеріалами для ознайомлення з цифрами, числовими множинами, просторовими, часовими поняттями та поняттями розміру й об'єму. Для цього варто мати:

• різноманітні розмальовки;

• парні картки;

• площинні лабіринти;

• схематичний годинник;

• вимірювальні штанги;

• стрічки;

• смужки різної довжини і ширини;

• умовні мірки;

• різні ємності;

• предмети для вимірювання об'єму і маси тощо.

У цьому осередку також можуть бути розміщені матеріали для навчання дітей грамоти: зображення букв, алфавіт, кубики Зайцева, магнітна абетка, таблиці, схеми, тренажери та посібники для підготовки руки дитини до письма.письма тощо.

 

Спортивний осередок.

Оскільки забезпечення достатнього рівня фізичного розвитку є одним із пріоритетних напрямів підготовки дітей 5(6)-річного віку до шкільного життя, то у цьому осередку має бути різноманітне обладнання:

• м'ячі;

• кольорові кулі для прокочування;

• кеглі;

• мішечки з піском для метання;

• скакалки тощо.

Для розвитку основних рухів дітей у спортивному осередку доцільно також мати:

• дуги;

• лави;

• колоди;

• куби;

• обручі;

• сюжетні нестандартні м'які іграшки для переступання, підлізання, перестрибування;

• ракетки з воланами;

• різноманітні природні матеріали (шишки, каштани, жолуді);

• кольорові стрічки, прапорці, султани, парашути;

• обладнання для спортивних ігор (баскетбольне кільце, дарц, кільцекид, шашки, шахи).

Для оптимального розміщення спортивного матеріалу варто використати гачки, коробки, ящики, навісні полиці тощо.

 

Осередок трудової діяльності.

В осередку трудової діяльності має бути обладнання, яке спонукатиме дітей до практичних дій та сприятиме розвитку в них навичок самообслуговування. Для дітей старшого дошкільного віку в осередку трудової діяльності варто передбачити міні-стенди, наприклад, куточок «Ми чергуємо» - з фартухами, совочками для змітання крихт зі столу, губками, ганчірками; куточок «Маленькі помічники» - з дитячими граблями, совками, лопатами тощо.

 

Осередок відпочинку та усамітнення.

В осередку відпочинку та усамітнення варто створити умови, які давалиб дітям змогу відпочити, заспокоїтися, позбутися негативних емоцій, поділитися з педагогом своїми проблемами, переживаннями, разом розв'язатиконфліктну ситуацію. Цей осередок доцільно облаштовувати м'якими меблями, бажано відокремити його від інших осередків ширмою.

 

Осередок самопізнання.

В осередку самопізнання доцільно розмістити дзеркало, предмети індивідуального догляду. В ньому мають бути ілюстрації до казок, оповідань, дитячі книги, фотографії. Тут також можна встановити ростомір, ваги тощо.

 

Осередок співпраці з батьками.

В осередку співпраці з батьками треба передбачити стенди, папки-пересувки, плакати, на яких розміщують інформацію для батьків: поради,рекомендації психологічного та педагогічного змісту, оголошення тощо.

 

Осередок власної кімнати.

В осередку власної кімнати мають бути зібрані короткі відомості про дітей групи, працівників, зазначена назва групи (наприклад: «Казка», «Усмішка», «Курчата» тощо). Цей осередок можна оформити груповими світлинами дітей, яскравим панно, атрибутикою до назви групи. Також в осередку власної кімнати розміщують вітальні листівки та інформацію про дітей, які святкують день народження. Тут можна облаштувати стенди з побажаннями та рекомендаціями для дітей та батьків, а також з інформацією про досягнення дітей (перемога у спортивному змаганні, участь у святі тощо).Наголошуємо ще раз на тому, що процес організації осередків у групових кімнатах для дітей старшого дошкільного віку підпорядковується зазначеним вище загальним вимогам та принципам доцільності і відповідності змісту Базового компонента дошкільної освіти України і Державної базової програми розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі». Треба також зазначити, що це є орієнтовний перелік, на місцях педагоги-практики можуть варіювати укомплектованість осередків та наповнюваність їх змістом, але керуючись при цьому розумінням пріоритетності якісного розвивального життєвого простору для повноцінного розвитку особистості дитини.