Фізкультурно-оздоровча робота

у дошкільному навчальному закладі №25

 

Вся фізкультурно-оздоровча робота в одшкільному закладі здійснюється під безпосереднім керівництвом інструктора з фізкультури за методикою Е. С. Вільчковського й проводиться з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного розвитку та підготовленості дітей.

 

Особлива увага педагогічного колективу приділяється загартуванню дитячого організму. Тому, педагоги якнайбільше використовують нетрадиційні методи оздоровлення: точковий масаж, ходьбу по доріжках здоров’я (гальці, каштанах, шишках, крупах), сухе та вологе обтирання, інше), в процесі проведення загартувальних процедур.

 

З метою впровадження здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих технологій педагоги активно використовують нетрадиційні фізкультурно-оздоровчі заходи: музикотерапію, сміхотерапію, кольоротерапію, піскова терапію, дихальну терапію, аромотерапію, пальчикову гімнастику, арттерапію, гімнастику для очей, релаксацію, психогімнастику.

Фізкультурно-оздоровча робота в ДНЗ проводиться згідно змісту Базового компоненту дошкільної освіти та вимог Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» та програми розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт":

· ранкова гімнастика;

· гімнастика пробудження після денного сну;

· фізкультхвилинки, фізкультпаузи в ході проведення занять;

· заняття з фізичної культури;

· забезпечення умов для самостійної рухової активності протягом перебування дитини в ДНЗ;

· впровадження інноваційних технологій;

· корекція постави та плоскостопості;

· ритмічна гімнастика;

· дихальна гімнастика;

· масаж;

· аромотерапія;

· релаксація;

· музикотерапія;

· сміхотерапія;

· пальчикова гімнастика;

· використання елементів «хатха-йоги»;

· кольоротерапія;

· фізкультурні свята;

· фізкультурні розваги;

· корекційно-відновлювальна робота;

· дитячий туризм;

· консультаційна індивідуальна робота з батьками;

· психологічний супровід роботи з фізичного виховання;

· рухливі ігри, загартувальні процедури;

· розвиток валеологічних умінь, навичок і потреб;

· виховання потреби в здоровому способі життя;

· створення безпечних умов для фізичного розвитку;

 

· виховання у дітей свідомого сприйняття правил безпечної поведінки;

· медико-педагогічний контроль;

· оформлення розвивального середовища в групах, спортивній залі, на подвір’ї.

У всіх вікових групах вихователі проводять цільові прогулянки, екскурсії, піші переходи, сезонні оздоровчі прогулянки, які дуже подобаються дошкільникам.

В ДНЗ облаштований фізкультурний зал, в якому достатньо спортивного обладнання та інвентарю, нетрадиційного обладнання.

На території ДНЗ облаштований спортивний майданчик для гри у футбол, баскетбол, турніки, дуги.

Значний оздоровчий потенціал мають щорічні спортивні змагання між дошкільними закладами міста.

 

ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ ЗДОРОВОМУ СПОСОБУ ЖИТТЯ?

 

З давніх-давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”, але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”. Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.

 

 У Законі України “Про дошкільну освіту” зазначено, що дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови для розвитку, виховання та навчання дітей; формує в дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки. Відтак, постає низка питань. Як ефективніше виконати ці завдання? З чого почати? Де дістати необхідну інформацію? Офіційним джерелом цієї необхідної інформації з проблем організації безпеки життєдіяльності дошкільників є державні документи, науково-педагогічні дослідження, посібники тощо. Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках: дитсадок – діти – батьки.

 

Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, малюк пізнає навколишній світ і самого себе, розвиває своє тіло і пристосовує до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

 

 Навчально-вихована робота в ДНЗ повинна плануватися так, щоб рухова активність посідала одне з актуальних місць у вихованні особистості. Адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий – його важче розпізнати, а отже і усунути. Перед освітніми закладами стоїть завдання зміцнювати здоров’я дітей. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками.

 

 Активний руховий режим – один з основних компонентів здорового способу життя і реалізуватися він має з позицій цілісно-системного підходу до виховання дитини в освітньому закладі: врахування своєрідності адаптивних реакцій розумової і фізичної працездатності дітей та системно-структурних закономірностей, що зумовлюють вибір адекватних форм рухового режиму. Як зазначив К.Д.Ушинський, дитина стомлюється не внаслідок діяльності, а через її одноманітність та однобічність. Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинка, фізкультпауза) допомагають запобігти розумовій втомі. Систематична, послідовна й творча робота з організації фізкультхвилинок та фізкультпауз забезпечує достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та системи організму, їхній загальний бадьорий стан; в майбутньому на фоні досягнутого – бажання вести здоровий образ життя.

 

 Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Найкраще розпочинати цю роботу з раннього віку, щоб виховати здорову дитину, в якій закладені головні природні інстинкти – самозбереження та продовження роду, збереження довкілля. Маємо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та економічно обґрунтовані умови для організації їхньої ігрової, трудової, навчальної та самостійної діяльності.

 

 Ще в дошкільному віці людина засвоює певні знання з гігієни, практичні вміння та навички, які сприяють збереженню, зміцненню та формуванню її здоров’я. Вона знайомиться із загартувальними заходами, вчиться елементарного самоспостереження, самовивчення та самоаналізу самопочуття, щоб визначити стан власного здоров’я, а можливо, і виявити ознаки хвороби.

 

 Щоб дитина знала, що таке здоров’я і що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я і здоров’я інших людей, слугують такі завдання: забезпечити дітям здоровий спосіб життя; оберігати здоров’я дітей і привчати їх самих до цього; розвивати в дошкільнят компетенцію у галузі фізичного “Я”, (власне тіло та його функціонування, живлення, загартування, гігієна, здоров’я і хвороба, безпека).

 

 Отже, головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я.

 

 Дуже важливо сформувати валеологічний світогляд і мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.

 

Усі обрані засоби мають водночас і розважати малого, збагачувати його знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я. Головне – правильно дібрати інформацію для подання її дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, а також відповідала б вимогам Базового компонента.

 

ТОЧКОВИЙ МАСАЖ

 

 У навчально-виховному процесі дошкільного закладу мають впроваджуватися різні оздоровчі технології, доступні дітям для самостійного використання. Одна з них — точковий масаж.

Точковий масаж підвищує захисні властивості слизових оболонок носа, глотки, гортані, трахеї, бронхів та інших органів. Завдяки йому організм починає сам "виробляти ліки", набагато ефективніші та і безпечніші за пігулки. Щоб підвищити опірність організму проти захворювань верхніх дихальних шляхів, доцільно проводити точковий масаж зон грудини та обличчя, які є важливими регуляторами діяльності внутрішніх органів.

Самомасаж біологічно активних точок бадьорості та здоров'я

Схема біологічно активних точок (далі — БАТ), розроблена лікарем О. Уманською. Систематичне виконання точкового масажу підвищує стійкість проти холоду, вологості, вірусів та мікробів. Він мобілізує захисні сили організму, тож є загартувальним заходом. Цей масаж особливо корисний дітям дошкільного віку. І Системне використання його значно знижує захворюваність на нежить, бронхіт, ангіну, астму, гайморит.

 

Розташування БАТ і результат точкового масажу

1.Біля верхнього кінця виїмки крила носа (парна БАТ). Поліпшується кровообіг під слизовою оболонкою гайморових пазух, порожнини носа.

2.Між бровами в місці виходу трійникового нерва (парна БАТ). Поліпшується кровообіг та постачання нервових клітин очних яблук, лобних відділів мозку.

3. Під носовою перегородкою — так звана точка "швидкої допомоги" її масажують у разі зомління.

4. Під мочками вушних раковин (парна БАТ). Досягається позитивний лікувальний ефект під час захворювань вух, відчуття слабкості. Ця точка пов'язана з ділянкою верхнього шийного симпатичного вузла, який бере участь у регуляції кровопостачання органів черевної порожнини. Через проміжниймозок вона пов'язана з гіпоталамусом, таламусом і впливає на імунні та адаптаційні системи організму.

5. На жувальних м'язах (парна БАТ). Контролюється хімічний склад крові; досягається позитивний ефект під час захворювань вух, горла, язика, органів дихання.

6. Під потиличним бугром, вище від межі росту волосся (непарна БАТ). Досягається позитивний ефект у разі головного болю, болю в ділянці шиї, при остеохондрозі.

7. У ділянці верхньої та середньої третин грудини (непарна БАТ). Розтирати долонями від яремної виїмки до середини грудини (це — зона вилочкової залози). Так регулюється робота імунної системи організму; поліпшується кровопостачання кісткового мозку, стравоходу, трахеї, бронхів, легень.

8. Під грудними залозами (парна БАТ). Допомагає в разі нестачі молока в матері, при кашлі,плевриті, болях у плечах, при захворюваннях печінки, кишковика.

9. На пальцях рук (здавити нігтьову фалангу пальця трьома пальцями іншої руки, потім переміщувати їх, ніби надягаючи перстень).

БАТ великого пальця пов'язана з центральною нервовою системою. Позитивний лікувальний ефект досягається в разі судом пальців, при великому потовиділенні, ангіні, неврастенії. БАТ другого пальця пов'язана зі шлунком. Позитивний ефект досягається також при захворюваннях на ангіну, шумі у вухах, непритомності. БАТ середнього пальця пов'язана з кишковиком, хребтом. Масаж використовують у разі підвищення температури тіла, непритомності. БАТ безіменного пальця пов'язана з печінкою. БАТ п'ятого пальця (мізинця) — із серцем. Масаж його знімає напад тахікардії. Використовується також, коли організм ослаблений через тривалу високу температуру.

10. На зап'ястках (парна БАТ). Розтирати коловими рухами по зовнішній та внутрішній поверхнях. Масаж корисний під час ангіни, тонзиліту, при екземі, безсонні, поганому апетиті (внутрішня поверхня); при ревматизмі, гіпертонії, під час лихоманки (зовнішня поверхня).

11.Зовнішній масаж від чашечки колінного суглоба є загальнозміцнювальним, корисним при ревматизмі, гіпертонії, хронічних гастриті, ентероколіті.

 

 

Методичні поради:

♦  масаж виконувати щодня при застуді, грипі, за умови, що температура тіла не перевищує 37,5°С;

♦ повторювати процедуру можна через 45 хвилин після пробудження від сну;

♦ масаж виконувати зранку, ввечері — не пізніше ніж за 1,5 години до сну;

♦ тривалість однієї процедури — 3-5 хв; вплив на одну точку — 10-15 с;

♦ техніка розтирання: кінчиком вказівного або середнього пальця натиснути на зону й робити колові рухи за годинниковою стрілкою, а потім проти неї;

♦ якщо в деяких зонах відчувається біль, це свідчить про порушення в організмі