ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ ХАРЧУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ:

1. Закон України "Про дитяче харчування"

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

3. Наказ Міністерства освітиі науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 17.04.2006 р. № 298/227 "Про затвердження Інструкції щодо організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.05.2006 № 523 \12397.

4. Наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2006 № 620/563 "Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах".

5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 р. № 667 "Про затвердження порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернат них навчальних закладах" (із змінами і доповненнями).

6. Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 17.04.2006 № 298/227.7. Лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 №1/9-394 "Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах".

8. Лист Міністерства освіти і науки України від 08.10.2010 № 1/9-705 "Про дотримання навчальними закладами вимог щодо якості та безпечності продовольчої сировини".

9.Спільний наказ листом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я від 15.08.2006 № 620/563 «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах»

 

Організація харчування дітей в ДНЗ

Для забезпечення правильного харчування необхідні три умови:

наявність в їжі усіх необхідних інгредієнтів;

здоровий травний тракт;

раціональний режим харчування.

Повноцінний фізичний і нервово-психічний розвиток дитини дошкільного віку можливий у разі забезпечення його раціональним харчуванням.

 

Раціональне харчування передбачає використання необхідного набору продуктів, які містять усі необхідні харчові компоненти, вітаміни, мікроелементи відповідно до вікових фізіологічних потреб дитячого організму. Кількість прийомів їжі, у дошкільних навчальних закладах різноманітна: в дошкільних закладах з 9-годинним перебуванням здійснюється 3-х разове харчування, з 12-годинним перебуванням – 4-х разове.

У дошкільному навчальному закладі, під час організації харчування необхідно дотримуватися гігієнічних вимог до приготування, перенесення та роздачі їжі; виконання рекомендацій щодо інтервалів між прийманнями їжі, не допускаючи причин порушення режиму дня, щоб не спричинити до зниження апетиту та поганого засвоєння їжі.

Організовуючи харчування, необхідно додержуватися принципів наступності єдності вимог у ДНЗ і в родині.

Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні й святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування в ДНЗ, тому, щодня, в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.

Для збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці перед відвідуванням ДНЗ, виняток можуть становити: яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50-100 г. Якщо дитина поснідала вдома, їй не слід снідати вдруге.

Харчування дітей має бути не тільки якісним і різноманітним, але й містити всі необхідні речовини – білки, жири, вуглеводи, мінерали та вітаміни – у таких кількостях і у такому співвідношенні, щоб відповідати їх фізіологічним потребам з урахуванням статі, стану здоров'я, умов життя та виховання.

Для забезпечення дітей повноцінним харчуванням складається меню на 2 періоди року: літньо-осінній і зимово-весняний. Різноманітність у харчуванні досягається за рахунок не лише асортименту продуктів, але й страв, що готуються з них. Складаючи меню, необхідно дотримуватись правильного поєднання різних страв. Так, якщо перша страва – борщ або овочевий суп, то до другої страви подають гарнір із круп, макаронних виробів, комбінованих з овочами, а якщо перша страва – суп із крупою чи вермішеллю, то до другої – готують овочевий гарнір.При складанні меню обов'язково необхідно враховувати енергетичну цінність та хімічний склад продуктів, з яких готуються страви.Особливої уваги потребують діти, які часто хворіють, мають хронічні захворювання. У період загострення захворювання таким дітям рекомендується тимчасово призначати дієтичне харчування.

З метою попередження харчових токсикоінфекцій, гострих кишкових захворювань працівники дошкільного закладу, які пов'язані з організацією харчування, повинні суворо дотримуватись всіх гігієнічних вимог щодо технології кулінарної обробки різноманітних харчових продуктів, забезпечити правильне зберігання і строки реалізації, а також дотримуватися санітарно-гігієнічних нормативів у приготуванні їжі.

Необхідно додержувати оптимального режиму харчування. Під ним розуміють кількість та черговість прийомів їжі протягом дня. Режим харчування змінюється залежно від основних принципів раціонального харчування, особливості виробничої діяльності. Додержання основних принципів харчування робить його повноцінним.

З сучасних позицій найбільш фізіологічно обґрунтованим є 3- та 4-разове приймання їжі протягом дня.

Порушення режиму харчування негативно впливає на стан здоров'я людини. При цьому виникають порушення не тільки в травній системі, а й погіршується загальний стан організму. Останнім часом одержані дані про вплив порушень режиму харчування, зокрема надто рідких прийомів їжі, на рівень холестеролу в сироватці крові та розвиток атеросклерозу.

При 3- та 4-разовому харчуванні проміжки часу між прийомами їжі не перевищують 4—5 год., в результаті чого створюється рівномірне навантаження на травний канал, забезпечується оптимальна дія ферментів на їжу і найбільш повна її обробка повноцінними за травними властивостями соками.

Органи травлення для відновлення нормальної діяльності травних залоз потребують щодобового 8—10-годинного перепочинку, яким є нічний сон. Пізня вечеря перешкоджає відпочинку секреторного апарату, що призводить до перенапруження і виснаження травних залоз. Тому вечеряти рекомендується не пізніше, ніж за 3 год. до сну.Розподіл добового харчового раціону на окремі прийоми їжі проводиться диференційовано, залежно від характеру трудової діяльності та розпорядку дня. При 4-разовому харчуванні рекомендується на сніданок 25 %, на обід — 35, на полудень — 15 і на вечерю — 25 % енергетичної цінності добового раціону. При 3-разовому харчуванні — відповідно 25—30,40—45 та 20—25 %.

Раціональне харчування повинне мати протисклеротичну та ліпотропну спрямованість, тобто бути таким, яке сприяє оптимізації жирового обміну та зниженню рівня холестеролу в крові. Це досягається підбором відповідних харчових продуктів. Ліпотропну та антисклеротичну дію мають сірковмісні амінокислоти (цистин, цистеїн, метіонін), фолієва кислота, ненасичені жирні кислоти, водо- і жиророзчинні вітаміни (А, Е, В, В , РР, С). Природні джерела антисклеротичних речовин — це риба, птиця, сир, олія. Високий вміст ліпотропних речовин та вітамінів у гречаній та вівсяній крупах, бобових, свіжій зелені, фруктах, овочах, продуктах моря (морська капуста, м'ясо морських тварин, креветок тощо).

 

ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

Раціональне харчування — один з найважливіших чинників, які забезпечують гармонійний розвиток та здоров'я дитини. Харчування істотно впливає на розвиток мозку, інтелект та функціональний стан центральної нервової системи. Раціональне харчування підвищує стійкість організму дітей проти різних захворювань і сприяє зниженню дитячої смертності. У дитячому віці воно має велике значення, оскільки, крім задоволення щоденних фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах, забезпечує процеси росту і розвитку дитячого організму. Кількісна недостатність та якісна неповноцінність раціону однаково негативно впливають на фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

Фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинахУ дітей у зв'язку з високою інтенсивністю процесів обміну основний обмін порівняно з дорослими людьми підвищений у 1,5—2 рази. Виходячи з цього, фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах також вищі і з віком зростають.Загальна потреба дітей у білку становить 13 % загальної потреби в енергії. Частка тваринного білка в харчових раціонах дітей повинна становити 50 % загальної кількості білка в раціоні.

У дитячому харчуванні необхідно враховувати якісні особливості білків. Загальновизнано, що потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, який містить усі незамінні амінокислоти. Молоко містить усі необхідні для дитячого організму харчові речовини і тому воно повинно бути обов'язковим продуктом у дитячому харчуванні. Для дітей ясельного віку необхідно, щоб в щоденному харчовому раціоні було не менше 600—700 мл молока, в раціоні школярів — 500 мл.

У дитячому віці підвищена фізіологічна потреба організму в незамінних амінокислотах, які забезпечують нормальний перебіг процесів, зв'язаних з інтенсивним ростом та розвитком. У ранньому віці, крім 8 незамінних амінокислот, незамінним є також гістидин, який у дітей до 3 років ще не може синтезуватися в необхідній кількості. Найбільша кількість незамінних амінокислот міститься у м'ясі, рибі, яйцях, горіхах.Фізіологічні потреби дітей в жирах становлять 26,5 % загальної потреби в енергії. Залежно від віку потреби дітей в жирах коливаються від 53 до 104 г на добу. Оскільки жири використовуються для пластичних цілей, а також є розчинниками жиророзчинних вітамінів А і D, джерелом фосфоліпідів та ненасичених жирних кислот, то вони повинні бути в щоденному раціоні. Задоволення фізіологічних потреб дітей у вітамінах А та D, фосфоліпідах здійснюється за рахунок вершкового масла, молока, вершків та інших молочних продуктів, а також яєць.

Процес засвоєння та використання глюкози у дітей проходить з більшою інтенсивністю, ніж у дорослих, тому їх фізіологічні потреби у вуглеводах становлять понад 55 % загальної потреби в енергії. В кількісному відношенні потреби у вуглеводах з віком зростають від 212 г до 485 г на добу.

У харчуванні дітей важливе значення мають легкозасвоювані вуглеводи, джерелами яких є фрукти, ягоди та їх соки. Вони постачають глюкозу та фруктозу для потреб організму (зокрема для утворення глікогену). Важливим джерелом легкозасвоюваних вуглеводів у дитячому харчуванні є молоко, яке містить лактозу (молочний цукор). У дитячому харчуванні прості вуглеводи повинні становити не більш як 20 % загальної кількості вуглеводів і надходити до дитячого організму не в складі рафінованих продуктів (цукор), а в складі натуральних продуктів, тобто за рахунок фруктів, ягід, овочів.

У дітей в зв'язку з інтенсивними процесами росту фізіологічні потреби у вітамінах підвищені. Особливе значення в дитячому харчуванні мають вітаміни А і D, які впливають на процеси росту. Фізіологічні потреби у вітаміні А покриваються як за рахунок каротину, так і за рахунок самого вітаміну А. Фізіологічна потреба дітей у вітаміні А становить 1 мг, у вітаміні D — 100—400 МО. Однак повне задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітаміні D не можливе лише за рахунок його надходження з їжею. Перебування дітей влітку і весною на відкритому повітрі сприяє його синтезу. Найбільшу кількість вітаміну D і А містять продукти тваринного походження, зокрема риб'ячий жир, печінка, яйця, молоко, сир; попередник вітаміну А — каротин — морква, помідори, абрикоси, капуста та листкові овочі.

У дитячому харчуванні важливе значення має також вітамін Е, який істотно впливає на статевий розвиток організму. Крім того, вітамін Е сприяє накопиченню вітамінів А і D у внутрішніх органах і тканинах, а також стимулює процес перетворення каротину на вітамін А. Фізіологічні потреби дітей різного віку у вітаміні Е коливаються від 5 до 15 мг на добу. Значну кількість вітаміну Е містять зародки зернових продуктів, а також жовтки яєць та інші продукти.

Важливе значення для організму дітей має вітамін С, оскільки він впливає на процес синтезу колагену в судинах та кістках скелета. Потреба дітей у вітаміні С залежно від їх віку коливається від 40 до 80 мг на добу. Джерелом вітаміну С є свіжі фрукти та овочі. Найбільшу кількість його містять плоди шипшини, чорна смородина, цитрусові, хрін та інші свіжі продукти рослинного походження.

Задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітамінах групи В дуже важливе, адже кожен з них має свої специфічні функції. Більшість з них входить до складу багатьох ферментів як обов'язкова їх складова частина, без якої неможливий їх синтез і обмін речовин в цілому. Потреба дітей у вітаміні В становить 0,8—1,5 мг, В2— 0,9—1,8, В6 — 0,9—2,0, РР — 10—20, В12 — 0,6—2 мкг, фолієвій кислоті — 80—200 мкг. Багато вітамінів групи В містять зернові продукти, дріжджі, печінка та інші продукти.

Для дитячого організму велике значення мають мінеральні речовини. Вони використовуються не тільки для пластичних цілей, а й сприяють нормальному процесу кровотворення, формуванню скелета, м'язів та інших тканин організму, забезпечують діяльність залоз внутрішньої секреції, продукування гормонів, побудову клітин нервової системи, зокрема клітин головного мозку.

Діти потребують підвищеної кількості кальцію для процесів мінералізації кісток скелета, тому необхідно систематично включати до харчового раціону молоко та молочні продукти, які містять легкозасвоюваний кальцій в оптимальному співвідношенні з фосфором та магнієм. Фізіологічна потреба дітей в кальції становить у віці 1—6 років — 800 мг, в 7—10 — 1000 мг, в11—17 — 1200 мг на добу. На засвоєння кальцію в організмі впливає його співвідношення з фосфором та магнієм. Найсприятливішим є співвідношення кальцію з фосфором та магнієм 1:1:0,5.Серйозною проблемою є забезпечення дитячого організму достатньою кількістю кровотворних мікроелементів — залізом, міддю, марганцем, кобальтом. Основний продукт дитячого харчування — молоко і молочні продукти — містять мало заліза і міді. Джерелами заліза у ранньому віці є яєчний жовток, м'який сир, каші з подрібнених вівсяних круп, фруктові соки, дещо пізніше — м'ясо, овочі, картопля, зернові продукти. Фізіологічна потреба дітей у залізі становить: у віці 1—5 років — 10 мг, в 6—10 років — 12 мг, для хлопчиків 11 —13 та 14—17 років — 12 мг, для дівчаток 11 —13 та 14—17 років — 15 мг на добу; в міді — 1,5—2,5 мг на добу; в марганці — 5—7 мг, в кобальті — 0,2—0,3 мг на добу. Найбільше легкозасвоюваної міді містять продукти тваринного походження — печінка, м'ясо, жовтки яєць, марганцю — зернові продукти, овочі, печінка, риба.Для нормального росту та статевого розвитку дітей необхідний цинк. Фізіологічна потреба дітей різного віку у цинку становить 8—15 мг на добу. Цинк міститься в багатьох продуктах тваринного і рослинного походження.Діти потребують суворого додержання режиму харчування. Чим молодша дитина, тим частіше вона повинна приймати їжу. В дошкільному віці діти повинні приймати їжу через кожні З—4 години і не менш як 5 разів протягом дня. Школярам рекомендується 4-разове харчування.Важливим оздоровчим заходом для дітей шкільного віку є правильна організація харчування у школі. Енергетична цінність шкільного харчування повинна становити не менше 20—25 % добової потреби в енергії, тобто 600—700 ккал (2,5—2,9 МДж). При цьому на частку білків повинно припадати 13 % загальної кількості енергії, жирів — 26, вуглеводів — 64 %. Шкільне харчування повинне містити оптимальну кількість вітамінів та мінеральних речовин. Взимку необхідно вітамінізувати треті страви препаратами вітаміну С.

 

ОСНОВИ ДІЄТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ

Дієтичне харчування — це лікувальне харчування хворої людини. Воно є обов'язковою частиною комплексного лікування. В одних випадках дієтичне харчування — це основний лікувальний засіб, в інших — необхідний, на фоні якого застосовують усі інші лікувальні заходи.В основу дієтичного харчування покладена теорія збалансованого харчування. Дієтичне харчування ґрунтується на принципі максимальної збалансованості основних харчових речовин у добовому раціоні з урахуванням механізмів перебігу хвороби та стану ферментативних систем хворого.

 

Лікувальна дія дієтичного харчування забезпечується:

1) спеціальним підбором харчових продуктів;

2) визначеними співвідношеннями між основними харчовими речовинами;

3) відповідною технологією приготування дієтичних страв.

Наприклад, виключенням з дієти окремих харчових продуктів можна значно знизити в ній вміст холестеролу, жирів, натрію, цукру, а відварюванням м'яса та риби — вміст пуринів та екстрактивних речовин.

Про лікувальні властивості багатьох харчових продуктів відомо давно, але до кінця XIX ст. лікувальне харчування застосовували емпірично. Тільки з відкриттям акад. І.П.Павловим законів травлення дієтичне харчування одержало наукове обґрунтування. У 20—50-х роках XX ст. проф. М.І.Певзнером була розроблена так звана групова дієтна система харчування, згідно з якою кожна група споріднених захворювань одержала свою дієту. Нині існує 16 основних дієт: № 0 — рідка дієта, № 1 — 14 — дієти при різних захворюваннях, № 15 — загальний стіл раціонального харчування в умовах лікувально-профілактичних закладів. У рамках однієї дієти існують піддієти (наприклад, дієта № 1а, № 16), тому загальна кількість дієт досягає 60Дієтичні продуктиДієтичні продукти — це спеціалізовані продукти, які замінюють у харчуванні хворих традиційні продукти і відрізняються від них хімічним складом та (або) фізичними властивостями.

 

Дієтичні продукти поділяють на 7 груп:

1. Харчові продукти, які забезпечують механічне та хімічне оберігання органів травлення. До цієї групи належать подрібнені крупи, гомогенізовані овочеві та фруктові консерви, консерви без спецій і прянощів, хлібні вироби із зменшеною кислотністю тощо.

2. Харчові продукти з малим вмістом натрію (безсольові). До цієї групи належать хліб та сухарі без солі (ахлоридні), продукти із замінниками кухонної солі (для хворих на гіпертонічну хворобу і з порушенням кровообігу).

3. Харчові продукти із зменшеною кількістю білка (безбілкові) та з вилученням окремих білків та амінокислот. До цієї групи належать замінники хліба, макаронних виробів та круп, вироблені з різних видів крохмалю і які не містять білків. Крім того, до цієї групи відносять також продукти для хворих на окремі ензимопатії, які не містять білка пшениці глютену або амінокислоти фенілаланіну.Хліб з набряклим крохмалем використовують для лікування ниркової недостатності.

4. Харчові продукти із зміненим вуглеводним компонентом. Це — найбільша група дієтичних продуктів, до якої належать харчові продукти із зменшеною кількістю вуглеводів, безлактозні молочні продукти; продукти, в яких цукор замінений цукрозамінниками, а також самі цукрозамінники (сахарин, ксиліт, сорбіт, фруктоза, аспартам, ацесульфам К та ін.). Харчові продукти із зменшеною кількістю вуглеводів та із замінниками цукру використовують при лікуванні хворих на ожиріння, цукровий діабет, серцево-судинні хвороби. Безлактозні молочні продукти призначають хворим на недостатність ферменту лактази (алактазія).

5. Харчові продукти із зменшеною кількістю жирів або поліпшеним їх складом. До цієї групи відносять молочні продукти із зменшеною кількістю жирів або повністю знежирені (10 % сметана, кефір нежирний, кефір таллінський, напої з пахти, масло «Дієтичне», «Здоров'я», маргарин «Здоров'я», майонез з білковими добавками та ін.). Жирно-кислотний склад продуктів поліпшують зменшенням кількості насичених жирів та збагаченням поліненасичених жирних кислот за рахунок рослинних олій (соняшникової, оливкової).

6. Харчові продукти зниженої енергетичної цінності. Енергетичну цінність харчових продуктів знижують зменшенням загальної кількості вуглеводів або жирів, а також додаванням різних наповнювачів (карбоксиметилцелюлози та ін.).

7. Харчові продукти, збагачені біологічно активними речовинами. Це — одна із найбільш поширених груп дієтичних продуктів. Збагачують продукти введенням повноцінного білка, пектину, клітковини, вітамінів, лецитину, йоду та інших речовин. Найбільш відомі продукти, які належать до цієї групи, — паста «Океан», крилеве масло, СБС (суха білкова суміш), кукурудзяно-солодові екстракти, кондитерські вироби лікувальної дії з різними наповнювачами та підварками (цукерки, мармелад, драже з морквяною, буряковою та іншими підварками та пюре)

 

Характеристика основних дієт

 

Дієта № 1 призначається при хронічних запаленнях шлунка з нормальною та підвищеною кислотністю, при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Рекомендуються харчові продукти та страви, які не мають сильної сокогінної дії і не містять грубої рослинної клітковини. Виключають прянощі, продукти із значною кількістю солі, алкогольні напої. Страви готують у відвареному, паровому та протертому вигляді. Дієта фізіологічно повноцінна, містить 100 г білків, 100 г жирів, 400—500 г вуглеводів, 3000—3200 ккал (12,5—13,4 МДж).

 

Дієта №2 призначається при хронічних запаленнях шлунка з секреторною недостатністю, при хронічних запаленнях кишок (коліти, ентероколіти). Ця дієта характеризується обмеженням механічних та термічних подразників з метою оберігання шлунка та кишок від подразнення, нормалізації секреторної та моторної функцій органів травлення. Рекомендуються різноманітні харчові продукти та страви в подрібненому вигляді, які не містять грубої рослинної клітковини. Молоко не дозволяється, їжа не повинна бути гострою. Дієта повноцінна: 100 г білків, помірне обмеження жирів (80—90 г), нормальна кількість вуглеводів (400—450 г) та солі, 3000—3200 ккал (12,5—13,4 МДж), підвищена кількість вітаміну С (100 мг) та нікотинової кислоти (30—45 мг), вітаміну В2 та В, (до 4—6 мг). Дозволяються продукти, які стимулюють секреторну функцію, — чай з лимоном, кава, какао, шинка, твердий сир, чорна ікра, оселедці (вимочені), кефір, вершки, сметана, яйця «в мішечок», м'ясні та грибні супи на бульйоні, різні каші. Забороняються свіжий хліб та свіжі вироби з тіста, жирне м'ясо та жирна риба, незбиране молоко, гострі, солоні страви, рибні консерви, морозиво. Призначають соляну кислоту з пепсином, шлунковий сік.

 

Дієта № 3 призначається при запорах харчового походження з метою посилення моторної функції кишок. Дієта фізіологічно повноцінна із включенням продуктів та страв, які посилюють перистальтику та звільнення кишок. Страви готують у відвареному, смаженому та запеченому вигляді. Дієта містить 90— 100 г білків (50 % тваринних), 90—100 г жирів (20—30 % рослинних), 450 г вуглеводів, 3100—3200 ккал (13,0—13,4 МДж), рідину не обмежують. Забороняються хлібобулочні та борошняні вироби з борошна вищого ґатунку, дрібні крупи, макаронні вироби, киселі, міцні чай, какао та кава. Призначають дієтичні продукти із значною кількістю клітковини, хлібні вироби з висівками та ін.

 

Дієта № 4 призначається при хронічних запаленнях кишок (коліти та ентероколіти) з метою нормалізації функції кишок. Дієта фізіологічно повноцінна, з обмеженням механічних та хімічних подразників та виключенням продуктів та страв, які посилюють бродіння в кишках. Страви готують у відвареному, смаженому та запеченому вигляді (без подрібнення). Виключають дуже гарячі та холодні страви. Дієта містить 120—140 г білків (60 % тваринних), 100—110 г жирів (15—20 % рослинних), 350—450 г вуглеводів, 3200—3400 ккал (13,4— 14,2 МДж). Забороняються хлібні вироби з борошна грубого помелу, жирне та жилисте м'ясо, копченості, жирні ковбаси, консерви, солоні, в'ялені вироби з м'яса та риби, незбиране молоко, солоні та гострі сири, сирі та круті яйця, більшість твердих жирів, бобові, грубі овочі, гриби, абрикоси, сливи, виноград, фініки, морозиво, кремові вироби, спеції, гірчиця, хрін, перець, виноградний сік, газовані напої.

 

Дієта № 5 призначається при захворюваннях печінки та жовчного міхура. Характеризується обмеженням хімічних подразників та жирів (80 г). Не рекомендуються приправи, прянощі, копченості, гострі страви, бобові, гриби, овочі із значним вмістом ефірних масел (редис, редька, цибуля, часник), жирна риба, жирні сорти м'яса, сало, морозиво, холодні соки та мінеральні води, алкогольні напої, свіжі вироби із здобного тіста, смажені страви із сиру, смажені яйця. Дієта містить оптимальну кількість білків (100 г), вуглеводів (450—500 г) та енергії (3000 ккал; 12,6 МДж). В період загострення хвороби рекомендуються вегетаріанські супи, молочні та фруктові супи, нежирне м'ясо та риба у відвареному вигляді. Рекомендуються м'який некислий сир та вироби з нього, білковий омлет, молоко у різному вигляді.

 

Дієта № 6 призначається при подагрі. Подагра — хронічне захворювання, зв'язане із порушенням пуринового обміну, затримкою та відкладенням в хрящах, сухожиллях, зв'язках, голосових зв'язках, стінках судин та кишок кристалів сечокислого натрію. Виходячи з цього, в першу чергу максимально обмежують продукти із значним вмістом пуринів, виключають алкогольні напої, обмежують кількість жирів, підвищують кількість вуглеводів та вітамінів. Забороняються субпродукти, м'ясні та рибні навари, холодці. Обмежуються зелений горох, боби, соя, сочевиця, продукти із значним вмістом щавлевої кислоти (щавель, шпинат, салат, ревінь), баклажани, сельдерей, редис, гриби. Виключаються чай, кава, какао, шоколад (як продукти із значним вмістом метилпурину). Калорійність їжі повинна бути помірно обмежена (2700 ккал; 11,3 МДж).Дієта № 7 призначається при захворюваннях нирок (нефрити, пієлонефрити, пієлоцистити та ін.). Призначають диференційно, залежно від характеру основного захворювання, форми та стадії перебігу хвороби. При цих захворюваннях повинне бути фізіологічно повноцінне харчування з обмеженням білків (20—50 г), жирів (80—90 г), багатих на холестерол, вуглеводів (350—400 г), кухонної солі (до б г) та рідини, речовин, які подразнюють нирки, з підвищеною кількістю вітамінів А та С. Дозволяються хліб без солі, різноманітні супи, страви із круп, овочів, макаронних виробів, молоко та молочні продукти, свіжий м'який сир, картопля, помідори, несолона капуста, свіжі огірки. Солодкі страви не обмежуються. Рекомендуються фрукти, ягоди, фруктові та овочеві соки. Забороняються алкогольні напої, пиво, солоні продукти, а також хрін, редис, петрушка, кріп, які містять значну кількість ефірних масел та шпинат, щавель й інші продукти із значним вмістом щавлевої кислоти. Калорійність 2100—2500 ккал (8,8—10,5 МДж)

 

Дієта № 8 призначається при ожирінні з метою зниження маси тіла та нормалізації обміну речовин. Ожиріння — загальне захворювання організму, коли надлишкова маса переважає нормальну на 20 і більше відсотків. Ожиріння в 95 % випадків — харчового походження, тобто це — результат систематичного переїдання. Виходячи з цього, при ожирінні обмежують кількість жирів та вуглеводів, особливо легкозасвоюваних, рідини, кухонної солі, виключають алкогольні напої та гострі страви. Водночас доцільно підвищити фізичну активність. Енергетична цінність дієти зменшується за рахунок вуглеводів (150 г) та жирів (70—75 г), з достатнім вмістом повноцінних білків (100 г), поліненасичених жирних кислот, вітамінів та мінеральних речовин. Забороняються хлібобулочні вироби з борошна вищих ґатунків, із здобного тіста, жирне м'ясо, копчені продукти, жирна риба, жирні молочні продукти — жирний, м'який та твердий сири, сметана, вершки, сало, макаронні вироби, солодкі фрукти, кавуни, солодощі, різні соуси, гірчиця, хрін, прянощі, міцні м'ясні, рибні та грибні супи, гострі та солоні закуски, напої та соки із значним вмістом цукру. Калорійність 1600— 1700 ккал (6,7—7,1 МДж).

 

Дієта № 9 призначається при цукровому діабеті. Оскільки при цукровому діабеті порушується засвоєння глюкози, то з раціону виключаються солодкі продукти та солодкі страви. Забороняються цукор, мед, солодкі фрукти, овочі та фрукти із значним вмістом вуглеводів (картопля, маніока, батат, банани, виноград, кавуни, ізюм, чорнослив, урюк), сало, а також гострі та жирні сири, жирна риба, жирне м'ясо, жирні ковбаси, хлібобулочні вироби з борошна вищих ґатунків та здобного тіста, гострі соуси, міцні бульйони, гострі закуски, усі соки та напої із значним вмістом цукру. Дієта повинна бути фізіологічно повноцінною, з обмеженням жирів, вуглеводів, енергії, з підвищеним вмістом вітамінів, 100 г білків (до 60 % тваринних), 65—85 г жирів (25—30 % рослинних), 250—300 г вуглеводів, 2400—2500 ккал (10—10,5 МДж).

 

Дієта № 10 призначається при захворюваннях серцево-судинної системи (атеросклероз та його прояви: інфаркт міокарда, інсульт, гіпертонічна хвороба та ін.). Характеризується обмеженням жирів (75—80 г), особливо тваринних, кухонної солі (до 5 г), рідини (до 1,5 л), грубої клітковини та екстрактивних речовин м'яса, риби, грибів. Призначаються продукти із значним вмістом солей калію (свіжі овочі та фрукти, молоко та молочні продукти). їжа повинна бути протертою або добре розвареною. Мета дієти — підвищити виділення сечі, зменшити навантаження на серце під час травлення їжі і зміцнити серцевий м'яз. Дієта повинна бути фізіологічно повноцінною, насиченою вітамінами та мінеральними речовинами, особливо солями калію (білків — 70 г, жирів — 60 г, вуглеводів — 350 г). Калорійність 2200 ккал (9,2 МДж).

 

Дієта № 15 призначається при різних захворюваннях без порушень з боку травної системи, які не потребують спеціальних лікувальних дієт. Ця дієта використовується також як перехідна після призначення інших лікувальних дієт. Дієта фізіологічно повноцінна: білки — 100 г, жири — 100 г, вуглеводи — 400—450 г, енергія 2700—3000 ккал (11,3—12,6 МДж) з підвищеним вмістом вітамінів, обмежують лише важкопере-травлювані та гострі продукти.Останнім часом набули значного поширення алергічні захворювання. Для їх лікування застосовують так звані гіпоалергічні елімінаційні дієти, які ґрунтуються на усуненні з раціону харчових алергенів, а також харчових речовин, які викликають реакції з ними. У лікуванні алергічних захворювань використовують також режим повного голодування, що дозволяє істотно підвищити ефективність комплексного лікування

 

ОСНОВИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ

Лікувально-профілактичне харчування — це спеціальне харчування для працівників шкідливих виробництв. В основі цього харчування лежить раціональне харчування, але побудоване з урахуванням обміну шкідливих речовин в організмі людини та оздоровчої дії окремих харчових продуктів, які захищають організм людини від негативного впливу хімічних сполук та фізичних чинників. Лікувально-профілактичне харчування входить як обов'язковий компонент у систему запобіжних та оздоровчих заходів, спрямованих на обмеження негативної дії на організм шкідливих чинників виробничого середовища.

Лікувально-профілактичне харчування спрямоване на:

— виключення можливості проникнення шкідливих речовин з травного каналу у внутрішнє середовище організму людини, тобто зв'язування їх у шлунку або кишках;

— прискорення виведення шкідливих речовин із організму людини;

— підвищення загальної опірності організму до шкідливих чинників;

— захист окремих, найбільш уразливих, систем організму від шкідливої дії токсичних речовин;

— прискорення або, навпаки, уповільнення обміну токсичних речовин в організмі (з метою недопущення їх до внутрішнього середовища).

При організації лікувально-профілактичного харчування необхідно додержуватися таких принципів:

1. Обмежувати кількість жирів, оскільки вони прискорюють всмоктування багатьох хімічних речовин, більшість з яких є жиророзчинними сполуками.

2. Лікувально-профілактичне харчування повинне бути забезпечене необхідною кількістю овочів та фруктів, які є джерелом багатьох водорозчинних вітамінів, каротину, мікроелементів, пектинових речовин та клітковини.

3. Лікувально-профілактичне харчування повинне мати лужну орієнтацію. Порушення кислотно-лужної рівноваги організму в бік ацидозу призводить до посилення надходження у кров шкідливих речовин, наприклад свинцю, а зсув у бік алкалозу сприяє затриманню та накопиченню в організмі багатьох шкідливих речовин. Лужні властивості притаманні молоку, молочним продуктам, овочам та фруктам.

4. Обмежувати вживання солі, оскільки вона сприяє затриманню рідини в організмі.

5. Лікувально-профілактичне харчування здійснювати на фоні загального раціонального харчування.

 

АВІТАМІНОЗ

Авітаміноз і гіповітамінозБезсумнівно, що організм сучасної людини багато в чому ,завдяки неправильному харчуванню, позбавлений багатьох необхідних вітамінів або отримує їх не в достатній мірі. Адже гіповітамінози є причиною різноманітних порушень в роботі організму.Пояснюю, авітаміноз – це повна відсутність того чи іншого необхідного організму вітаміну, що зустрічається не так часто, тому мова зараз піде про гіповітамінози – це більш точне визначення того поширеного патологічного стану, викликаного не повною відсутністю, а зниженням забезпеченості організму вітаміном.

Іноді мами і навіть лікарі не можуть знайти відповіді на питання: а чому дитина довго і часто хворіє бронхітом? Чому не в порядку стан шкіри? Або чому раптом знижується зір? Звідки раптом виник дерматит? Чому кровоточать ясна і турбує носова кровотеча? У чому причини рахіту у дітей? Адже гіповітамінози приховано і явно є причиною багатьох з цих та інших захворювань.

Всі гіповітамінози обумовлюються вітамінною недостатністю, що має одну або відразу всі наступні причини: низький вміст вітамінів у добовому раціоні харчування; руйнування вітамінів внаслідок тривалого і неправильного зберігання продуктів. Крім того, до гіповітамінозу призводить дисбактеріоз кишечника, пригнічення нормальної мікрофлори кишечника, який продукує ряд вітамінів (при хворобах травної системи, при нераціональної хіміо антибіотикотерапії). Гіповітамінози можуть бути обумовлені також: зниженням засвоєння вітамінів ,внаслідок порушення всмоктування вітамінів у харчовому каналі при захворюваннях органів травлення; конкурентними відносинами з іншими вітамінами і нутрієнтами; спадковими дефектами транспортних і ферментних систем всмоктування; антагонізмом (несумісністю) вітамінів з рядом лікарських речовин.Однак для всіх форм гіповітамінозів характерні загальна слабкість, зниження апетиту, втомлюваність і в кожному конкретному випадку недостатності певного вітаміну – свої особливі симптоми, про них ми і поговоримо нижче.

Отже:

Гіповітаміноз (А): Найчастіше розвивається внаслідок порушення всмоктування жирів при захворюваннях підшлункової залози і кишечника, гепатобіліарної системи, рідше – при недостатньому надходженні вітаміну А (ретинолу) з продуктами харчування.Клінічні прояви: уражаються слизові оболонки і шкіра. Характерні сухість шкірних покривів, гіперкератоз, схильність до шкірних захворювань. У грудних дітей спостерігаються попрілості, молочниця, стоматит. Гіповітаміноз А сприяє розвитку і тривалому перебігу трахеїтів, бронхітів, гастроентеритів, колітів, інфікування сечовивідних шляхів. Гіповітаміноз А виявляється гемеролопіей (куряча сліпота, нічна сліпота, порушення темнової адаптації ока, що супроводжується різким погіршенням зору в умовах зниженої освітленості, в сутінках, вночі, а також при штучному затемненні), ксерофтальмія, кон'юнктивіт, а у важких випадках – кератомаляція, перфорацією рогівки ока і повною сліпотою.

Лікування: В раціон включаються продукти багаті вітаміном А, призначаються препарати ретинолу ацетату .

 

Гіповітаміноз (В1): Розвивається в результаті порушення адсорбції вітаміну В1 (тіамін) при захворюваннях травного каналу, інтенсивному підвищенні обмінних процесів, в період вагітності і лактації, при переважанні в харчовому раціоні вуглеводів і продуктів переробки зерна тонкого помелу.Клінічні прояви: Найбільш ранні симптоми гіповітамінозу В1 відзначаються з боку органів травлення (зниження апетиту, нудота, запор), пізніше – нервової системи (головний біль, дратівливість, ослаблення пам'яті, периферичні полі неврити, парези) і серцево-судинної системи (тахікардія , задишка, біль в області серця, приглушеність тонів).

Лікування: включення в їжу продуктів багатих вітаміном В1, пероральне і парентеральне введення препаратів вітаміну В1, нормалізація мікрофлори товстої кишки (лікування дисбактеріозу).

 

Гіповітаміноз (В2): Розвивається внаслідок дефіциту вітаміну В2 (рибофлавіну) при незбалансованому харчуванні (зниження вживання молока і молочних продуктів, м'яса, яєць, овочів, фруктів, захворюваннях травного каналу.Клінічні прояви: ураження слизової оболонки губ з десквамацією епітелію і тріщинами (хейлоз), стоматит, глосит (патологічний стан тканин мови), екземоподібне ураження шкіри, кон'юнктивіт, світлобоязнь, сльозотеча, зниження зору, уповільнення росту і розвитку дитини.

Лікування: Введення в раціон харчування продуктів, багатих вітаміном В2 (молоко, м'ясо, риба, яйця, хліб тощо), призначення препаратів рибофлавіну, терапія, спрямована на нормалізацію процесів травлення і всмоктування.

Недостатність пантотенової кислоти – гіповітаміз В3: Зустрічається у дітей і дорослих з вираженими порушенням травлення та харчування, дисбактеріозом при тривалих захворюваннях, стресових ситуаціях.

 

 Гіповітаміноз В3 проявляється затримкою росту у дітей, порушеннями з боку нервової системи (депресія, апатія, слабкість, парестезія, синдром «печіння» в стопах), диспептичними явищами, реінфекціями дихальних шляхів.

Лікування: раціональне харчування, призначення препаратів пантотенової кислоти, нормалізація кишкової мікрофлори, симптоматична терапія.

 

Гіповітаміноз (В6):спостерігається при захворюваннях органів травного тракту , дисбактеріозі, спадкових дефектах у функціонуванні В6-залежних ферментів, алергічних захворюваннях, ураженні печінки, переважання в їжі білка. Для клінічної картини характерні дратівливість, сонливість, порушення розумової діяльності, периферичні неврити, себорейний дерматит, стоматит, глосит, кон'юнктивіт. Для вродженого гіповітамінозу В6 у дітей характерна низька маса тіла, затримка росту, розвиток анемії, зниження опірності організму інфекції.

Лікування: показано лікування основного захворювання, введення в їжу продуктів багатих вітаміном В6 (м'ясо, риба, жовтки , боби, фрукти, дріжджі), ліквідація дисбактеріозу, оральне і паренеральне призначення препаратів вітаміну В6.

 

Недостатність фолієвої кислоти: Найчастіше розвивається при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. При порушенні синтезу фолієвої кислоти мікрофлорою кишечника порушуються кровотворення. Клінічна картина: затримка фізичного і психічного розвитку, росту, макроцитарна гіперхромна анемія, тромбоцитопенія, диспепсія, дерматит, порушення функції печінки, яскраво-червоний язик.

Лікування: ліквідація основного захворювання, нормалізація мікрофлори кишечника, введення в їжу продуктів, що містять фолієву кислоту (листя зелених рослин), призначення препаратів фолієвої кислоти.

 

Гіповітаміноз (В12): розвивається в результаті тривалого незбалансованого харчування (особливо у дітей) – дефіциту продуктів тваринного походження (печінка, м'ясо, риба, яйця), порушення процесів всмоктування (захворювання травного тракту), спадкового дефекту транспортних ферментів, кишкового дисбактеріозу. Для клінічної картини характерні проноси, зниження апетиту, мегалоцітарная гіперхромні анемія, глосит, ахілія, неврологічні симптоми (поліневрити, втрата чутливості).

Лікування: достатнє надходження з їжею тваринних білків, призначення препаратів вітаміну В12; ліквідація захворювань травного каналу; симптоматична терапія.

 

Гіповітаміноз (С): Спостерігається при недостатньому надходженні в організм аскорбінової кислоти. Відмічається у дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, у дорослих і дітей при алергічних, вірусних та інших захворюваннях, при підвищеній потребі у вітаміні С в період вагітності і лактації, в період інтенсивного фізичного розвитку, при стресах і ін. Клінічно проявляється слабкістю, дратівливістю, сухістю і лущенням шкіри, набряком ясен, їх кровоточивістю, носовими кровотечами, точковими крововиливами на згинах шиї, кінцівок, болями в нижніх кінцівках, мікрогематурією.

Лікування: раціональне харчування з включенням настою шипшини, соку чорної смородини, яблук, призначення препаратів вітаміну С; лікування основного захворювання.

 

Гіповітаміноз (Е): відзначається частіше у недоношених дітей, при штучному вигодовуванні, при вродженій гіпотрофії , рахіті, кисневої недостатності, гемолітичній анемії, дерматозах, нейродермітах. Клінічні прояви: м'язова гіпотонія і слабкість, рання м'язова дистрофія.

ЛІКУВАННЯ: усунення основного захворювання, призначення препаратів вітаміну Е, введення в раціон харчування продуктів, що містять цей вітамін (рослинні масла, вершкове масло, яйця).

 

Гіповітаміноз (D): Рахіт (від грец. – хребет) - гіповітаміноз D у дітей раннього віку, характеризується порушенням кісткоутворенням, розладом функцій ряду органів і систем. Рахіт виникає зазвичай на першому році життя, можливий розвиток хвороби до народження дитини (вроджений рахіт). Причиною набутого рахіту є дефіцит вітаміну D. Легко виникає в швидко зростаючому організмі через недостатнє надходження з їжею або порушенням його утворення в шкірі дитини, де під впливом ультрафіолетового випромінювання здійснюється природний процес його синтезу.Клініка: до ознак рахіту відносять порушення у дитини денного та нічного сну, надмірну пітливість , необґрунтоване занепокоєння, зниження тонусу м'язів. Пізніше з'являються деформації кісток черепа і грудної клітки та сплощення потилиці, потовщення реберних хрящів в місцях їх з'єднання з кістковими частинами ребер. У віці 5-8 місяців можуть спостерігатися деформаціі довгих трубчастих кісток, що утворюють виступи навколо променезап'ясткових суглобів і (або) гомілковостопних суглобів, викривлення хребта, затримка формування статичних і рухових функцій дитини. М'язова гіпотонія іноді веде до збільшення живота, розбіжності його прямих м'язів.

Лікування: призначення вітаміну D в комбінації з вітамінами С, А, Е і групи В. При необхідності – препарати, що покращують обмінні процеси і статокінетичні функції дитини: карнітину хлорид, оротат калію, аспаркам, гліцерофосфат калію та ін. Проводять курси ЛФК, масажу, сольових і хвойних ванн, що має загально зміцнювальну дію, сприяє одужанню.

 

Гіповітаміноз (К): Розвивається внаслідок порушень синтезу вітаміну К при дисбактеріозі кишечника, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при патології або фізіологічної недостатності печінки, при тривалому застосуванні саліцилатів та анти коагулянтних препаратів (Антивітаміни К) . Гіповітаміноз К характеризується гіпопротромбінемією. У новонароджених при цьому стані може бути шлункова кровотеча (мелена), кровотеча з носа, пупка, сечових шляхів; у дітей старше – внутрішньошкірні, підшкірні крововиливи, кишкові кровотечі.

Лікування: оральне і парентеральне застосування вікасолу; лікування основного захворювання; нормалізація кишкової флори.

 

Гіповітаміноз (Р) – (флавоноїдів): Розвивається при недостатньому надходженні вітаміну Р в організм з їжею. При гіповітамінозі Р порушуються функції ендокринних залоз, перш за все наднирників.У клініці відзначаються петехіальні геморагії.

Лікування: роздільне харчування, багате вітаміном Р (плоди цитрусових, шипшини, чорноплідної горобини, яблука, смородина, суниця), вітамінні препарати (рутин, цитрин), одночасно – аскорбінова кислота.

 

Гіповітаміноз (РР) – (нікотинової кислоти): Виникає в результаті неповноцінного харчування (відсутність в їжі яєць, свіжих овочів), захворювання травної системи, при незадоволенні підвищених потреб організму в цьому вітаміні (під час зростання, важких захворювань). Для клініки характерна тріада симптомів: дерматит, діарея, деменція. Характерний яскраво-червоний «лакований» язик.

ЛІКУВАННЯ: достатнє введення в раціон харчування продуктів, що містять вітамін РР, призначення цього вітаміну, ліквідація основного патологічного процесу.Одним з головних рішень гіповітамінозів, що перешкоджають гармонійному розвитку організму дитини, є правильна організація харчування. Раціон. У відповідності з перерахованими принципами організації харчування, раціон дитини має включати всі основні групи продуктів. З м'яса краще використовувати нежирну яловичину або телятину, курку або індичку. Менш корисні ковбаси, сосиски і сардельки. Субпродукти служать джерелом білка, заліза, ряду вітамінів і можуть використовуватися в харчуванні дітей. Рекомендовані сорти риби : тріска, минтай, хек, судак та інші нежирні сорти. Солоні рибні делікатеси і консерви можуть надати подразнюючу дію на слизову оболонку шлунку і кишечника, особливо у дошкільному віці. Їх рекомендується включати в раціон лише зрідка.Особливе місце в дитячому харчуванні займають молоко і молочні продукти Це не тільки джерело легкозасвоюваного кальцію і вітаміну В2. Саме в молоці необхідні для розвитку та зростання дитячого організму кальцій і фосфор містяться в ідеальній пропорції 2:1, що дозволяє цим елементам добре засвоюватися.Фрукти, овочі, плодоовочеві соки містять вуглеводи (цукру), деякі вітаміни, мікроелементи, а також такі корисні речовини як пектин, клітковина, харчові волокна й інші. Ці продукти покращують роботу органів травлення, запобігають виникненню запорів.Необхідні хліб, макарони, крупи, рослинні і тваринні жири , особливо гречана і вівсяна крупи. Рослинна олія як приправа до салатів дозволяє засвоюватися багатьом корисним речовинам, які містяться в овочах.

Однак правильного підбору продуктів недостатньо. Враховуючи незрілість травних органів дитини, продукти потребують делікатної кулінарній обробці. Крім того, необхідно прагнути до того, щоб готову страву було красивим, смачним і ароматним.Організація харчування. Режим. Зразкове менюВажливою умовою є строгий режим харчування , який передбачає не менше 4 прийомів їжі. Причому 3 з них повинні обов'язково включати гарячу страву. При цьому на частку сніданку припадає приблизно 25% добової калорійності, на частку обіду 40%, полуденка - 15%, вечері - 20%.  Щоб забезпечити різноманітність страв і правильне їх чергування, меню бажано складати відразу на кілька днів вперед, ще краще - на цілий тиждень. Якщо молоко і молочні продукти повинні входити в раціон харчування дитини щодня, то на сніданок, обід і вечерю перші і другі страви бажано повторювати не частіше, ніж через 2-3 дні. Це також дозволяє підтримати у дошкільника хороший апетит. Слід уникати одностороннього харчування - переважно мучного і молочного: у дитини може виникнути вітамінна недостатність навіть в літньо-осінній період.Орієнтовно на добу дитина 4-6 років повинен отримувати наступні продукти:молоко (з урахуванням що йде на приготування страв) і кисломолочні продукти - 600 мл,сир - 50 г,сметана - 10 г,твердий сир - 10 г,масло вершкове - 20 - 30 г (в каші і на бутерброди),обов'язково рослинне масло - 10 г (краще в салати, вінегрети),м'ясо - 120-140 г,риба - 80-100 г,яйце - 1/2- 1 шт.,цукор (з урахуванням кондитерських виробів) - 60-70 г,пшеничний хліб - 80-100 г,житній хліб - 40 -60 г, крупи, макаронні вироби - 60 г,картоплю - 150-200 г,різні овочі -300 г,фрукти і ягоди - 200 р.Полудень і вечеря повинні бути легкими. Це можуть бути овочеві, фруктові, молочні, круп'яні страви. Але якщо в дитини знижений апетит, можна збільшити під час вечері не кількість конкретного блюда, а його калорійність: нехай вечеря буде більш щільним, ніж обід. Таким чином можна допомогти організму, який розвивається впоратися зі зростаючими енерговитратами.На сніданок гарячий напій (кип'ячене молоко, чай), якому передує будь –яке гаряче блюдо (наприклад, омлет), не дуже об'ємне і не потребує тривалого часу на приготування.Під час обіду обов'язково нагодувати дитину супом чи борщем. Адже перші страви на основі овочевих або м'ясних бульйонів є сильними стимуляторами роботи рецепторів шлунка. Це сприяє підвищенню апетиту і поліпшенню процесу травлення.Дітям дуже корисні свіжі овочі, фрукти, ягоди. Дошкільник може споживати їх сирими або у вигляді приготованих на їх основі страв. Салати краще запропонувати перед першими і другими стравами, так як вони сприяють інтенсивної виробленні травних соків і покращують апетит. Якщо ви дасте салат і на сніданок, і на обід, і на вечерю (нехай навіть потроху), буде особливо добре. Свіжі фрукти ідеально підходять для полудня . А от у проміжках між їжею їх краще дитині не пропонувати, особливо солодкі.Яйця корисний для дошкільнят. Адже в них міститься багато вітамінів A і D, фосфору, кальцію, заліза. У сирому вигляді давати яйця не слід, оскільки існує ймовірність зараження сальмонельозом.Дитяче харчування взимкуВзимку, як ніколи, потрібно подбати про повноцінне і здорове харчування. Чим урізноманітнити харчування взимку, щоб дитячий організм отримував все необхідне?Складний сезонОсь і зима прийшла за розкладом. Нагрянув холод, і попереду у нас ще багато снігових і морозних днів. І якщо для дорослих зима, це в першу чергу погана погода і необхідність носити на собі «тонни» одягу, то для дітвори це свято! Можна пограти в сніжки, покататися на санях, ліпити сніговиків і весело проводити час на вулиці, незважаючи на всі зимові примхи, лише б снігу вистачило. Однак дитяча непосидючість вимагає чималого підживлення, особливо взимку, коли температура повітря низька, і організм витрачає додаткову кількість енергії. А якщо врахувати той факт, що «зимовий стіл» набагато скромніше річного на наявність необхідних вітамінів, мікроелементів, білків і інших компонентів, то питання здорового повноцінного харчування в зимовий період стає більш актуальним. До того ж, не варто забувати і про хвороби.Взимку імунна система істотно слабкіша, ніж влітку через сильний холод і нестачу все тих же вітамінів і мікроелементів. Тому діти часто хворіють взимку, так як імунна система не в змозі справлятися з вірусною атакою.На що звернути увагуВзимку харчування вашого малюка має бути максимально різноманітним з великою кількістю фруктів і овочів. Ясна річ, що взимку можна придбати далеко не всі продукти. Віддавайте перевагу цитрусовим. Їх в зимовий період як раз вистачає! Апельсини, лимони та мандарини багаті на аскорбінову кислоту – вітамін, який допомагає нам справлятися з хворобами і триматися в тонусі. Крім вітаміну С, в цитрусових містяться ефірні олії, вітаміни А, В, а також ряд найважливіших мікроелементів. Єдиний недолік цитрусових фруктів в тому, що в деяких випадках вони можуть викликати алергію.Дуже корисними будуть соки. Це, по суті, ті ж фрукти і овочі, але з більш концентрованим змістом всіх корисних компонентів. Взимку соки будуть, як ніколи, до речі, так як з їх допомогою можна швидко поповнити запаси вітамінів і мікроелементів.У зимовий час потрібно подбати про їжі, що «зігріває», багатій білком. Це, наприклад, м'ясо, птиця або риба. Регулярно вживаючи ці продукти, організм вашої дитини буде поповнюватися цінними амінокислотами.Ще одне універсальне джерело повноцінного білка – це молоко і молочні продукти. Цінність молочного білка в тому, що засвоюється він набагато легше, до того ж в молоці міститься кальцій і ряд інших важливих компонентів. Регулярне вживання молока допоможе зберегти міцними кістки дитини і уникнути ряду захворювань опорно-рухового апарату, зокрема остеопорозу.Не забуваємо і про кисломолочні продукти. Кефір, йогурт і сир також багаті молочним білком, а також корисною флорою – лакто-і біфідобактеріями, а також продуктами їх життєдіяльності, які благотворно позначаються на стані травлення і підвищують імунний захист організму.Все найкраще – дітям!При виборі продуктів харчування для своїх діток будьте особливо уважні. Продукти здобувайте в «перевірених» місцях, де регулярно здійснюється санітарний контроль. Від продавців сміливо вимагайте сертифікати та іншу документацію, що вказує на безпеку продукту.При виборі соків, молока і молочних продуктів обов'язково звертайте увагу на термін придатності готового продукту, а також його склад. Важливу роль грає і упаковка, в якій зберігається продукт. Важливо, щоб упаковка захищала їжу від шкідливих факторів впливу: вологості, мікроорганізмів, світла і повітря