Педагогічний дизайн заняття в ДНЗ (Групова консультація)

 

       К. Крутій у своїй статті «Термінологічне поле дошкільної дидактики: дизайн, сценарій чи все-таки конспект заняття?» замість терміну «конспект заняття» пропонує вживати більш сучасну термінологію - «педагогічний дизайн заняття». Найпростіше, на її думку, визначення педагогічного дизайну - системний підхід до навчального процесу. Педагогічний дизайн заняття - це спланований систематичний процес, що передбачає реалізацію таких чотирьох компонентів:

-       предметно-просторового (створення сприятливих і комфортних для розвитку кожної дитини умов у груповій кімнаті чи залі; естетичний і привабливий розвивальний демонстраційний і роздавальний дидактичний матеріал; сучасні технічні засоби навчання; символічна атрибутика);

-       пізнавально-діяльнісного (забезпечення мотивації пізнавальної діяльності дітей; використання активних методів і прийомів залучення дітей до різних видів діяльності; гнучкість і розвивальний характер програмових завдань);

-       соціально-особистісного (дотримання принципу розвитку партнерської взаємодії з дітьми; доступність презентації вихователем навчального матеріалу; забезпечення певного психологічного клімату);

-       рефлексивно-творчого (забезпечення позитивної установки на творчу діяльність дітей і взаємодію; рефлексія (самоаналіз) особистих досягнень дітей; якісна результативність заняття).

     В основі педагогічного дизайну заняття - важливість його тематики і змісту, програмових завдань, стилю і послідовності викладу матеріалу, способів (методів і прийомів) його подання. Реалізація інтегрованого підходу дає змогу, не знижуючи програмних вимог, зробити процес цілеспрямованого пізнання захоплюючим, цікавим для дошкільнят, оптимізувати його за рахунок переструктурування змісту навчання і принципового оновлення структури і характеру заняття. 

 

Алгоритм проведення інтегрованого заняття

(педагогічний дизайн заняття)

 

1.   Тема заняття (інтегроване заняття має обов'язково конкретну тему).

2.   Види діяльності (розділи програми, освітні лінії), які інтегруються (тема проводиться через 3-4 і більше видів діяльності чи розділів програми).

3.   Програмові завдання (складаються для кожного виду діяльності чи розділу програми окремо).

4.   Матеріал, його доцільність (демонстраційний матеріал поступається індивідуально-диференційованому).

5.   Створення "ситуацій успіху". Чітка мотивація всіх видів діяльності дітей. Наявність сюрпризних моментів.

6.   Методи і прийоми розвивального навчання, спрямовані на закріплення, узагальнення та систематизацію матеріалу навколо теми заняття:

-       методи ТРВЗ;

-       проблемні, творчі запитання і завдання;

-       інтерактивні методи (діалог, дискусія, бесіда-полілог, "мозкова атака", робота в парах, мікрогрупах, групах тощо);

-       дослідницько-пошукова діяльність;

-       ігрові методи та прийоми (розвивальні дидактичні ігри та вправи, ребуси, ломиголовки, схеми, моделі, театралізовані ігри);

-       художнє слово, казки з логічними завданнями та ін.

7.   Здійснення індивідуального та диференційованого підходу. Забезпечення права вибору кожній дитині.

8.   Реалізація принципів особистісно орієнтованого підходу (демократизація, гуманізація, національна спрямованість навчально-пізнавальної діяльності). 

9.   Зміна видів діяльності дітей. Доцільність розташування дітей та розвивального матеріалу.

10.    Перевірка виконання кожного завдання. Прийоми заохочення дітей. Залучення до самооцінки та самоконтролю.

11.    Емоційне забарвлення заняття. Прийоми підтримки інтересу дітей. Стиль спілкування  з дітьми. Забезпечення психологічного комфорту.

12.    Закінчення заняття. Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизацію матеріалу.

13.    Тривалість заняття та його окремих частин (тривалість інтегрованого заняття може бути подовженою). Темп заняття.

14.    Результативність заняття. Рівень виконання програмових завдань, формування життєвої компетенції кожної дитини.

15.    Дотримання санітарно-гігієнічних вимог.